PROFILPELAJAR.COM

Північний Калотт (норв. Nordkalotten, фін. Pohjoiskalotti, швед. Nordkalotten; спочатку від фр. calotte — «шапка») — північна частина Фенноскандії. Різні автори використовують цей термін у різних змістах, але найчастіше під Північним Калоттом розуміють розташовані північніше Північного полярного кола території Норвегії, Фінляндії та Швеції, а також Мурманської області РФ.

Термінологія

Багато авторів не роблять відмінності між термінами Лапландія та Північний Калотт. Така точка зору заснована на тому, що історично регіон розселення саамів, від шведської назви яких «лаппі» і походить назва «Лапландія», практично збігається з частиною Фенноскандії північніше полярного кола.

Частини, які прийнято вважати Nordkalotte

Однак, часто під Лапландією також розуміється шведська історична провінція Лаппландія (Лаппланн) (разом з відокремлною від неї у 1809 році, після завоювання Фінляндії Російською імперією, фінської історичної провінції Лаппі), особливо якщо контекст не прив'язаний до народу саамів. Північний Калотт, крім Лапландії в такому вузькому сенсі слова включають також норвезький Фінмарк та Мурманську область. Таким чином, на території Північного Калотта знаходяться наступні сучасні адміністративні утворення:

фюльке Нурланн, Трумс і Фінмарк у Норвегії;
провінція Лаппі у Фінляндії;
лен Норрботтен у Швеції;
Мурманська область у РФ.

Термін широко використовують в Данії, Норвегії та Швеції (наприклад, Петсамо-Кіркенеську операцію у шведській історіографії називають Slaget om Nordkalotten, «Битвою за Північний Калотт»), в інших країнах — набагато рідше.

Природа Північного Калотта

Для Північного Калотта характерно відносно прохолодне літо, під час якого сонце взагалі не заходить за горизонт (явище полярного дня) і довга зима, яка нерідко триває з жовтня по травень, при цьому протягом кількох зимових місяців сонце не піднімається з-за горизонту (явище полярної ночі). Особливості життя організмів що тут мешкають визначаються особливостями клімату та освітлення, у зв'язку з чим життєвий цикл переважної більшості видів має чітко виражений сезонний характер^[1].

Мови Північного Калотта

Для Північного Калотта характерна багатомовність: при порівняно невеликому неселенні цей регіон є зоною інтенсивних контактів багатьох мов. Крім державних мов країн, до яких належить територія Північного Калотта (норвезької, російської, фінської та шведської), населення тут говорить дев'ятьма саамськими мовами, а також квенською та мовою меянкіелі (tornedalsfinska)^[2].

На прикладі мов національних меншин у країнах Північного Калотта можна побачити, що стан, розвиток та відродження мов у сучасну історичну епоху значною мірою пов'язані з глобальними процесами і співробітництвом держав та окремих організацій у загальносвітовому масштабі^[2].

Рух країн Північного Калотта

У 1962 році в місті Кемі (Фінляндія) було створено Рух країн Північного Калотта^[3]. Він діє як неформальна організація, що сприяє міждержавним відносинам країн регіону, у тому числі в питаннях екології, підтримання миру та безпеки, розвитку міжнародного транспортного сполучення, туризму, культурного обміну, у сфері охорони здоров'я, соціального розвитку, засобів масової інформації, у питаннях полегшення візової підтримки, а також комплексного розвитку інфраструктури регіону^[4].

Регулярно в різних країнах регіону проводяться Дні миру країн Північного Калотта. Наприклад у Мурманську ці дні проводилися чотири рази (на 2011 рік), вперше — у 1966 році^[3]. 14-ті Дні миру країн Північного Калотта пройшли в норвезькому Тромсе (2007), 15-ті — у шведському Лулео (2009)^[4].

Керівники відділень країн Північного Калотта (за даними на 2007 рік):

Генеральний секретар шведського відділення — Лейф Яльмарссон^[4];
Голова Російського відділення — Людмила Чистова, заступник губернатора Мурманської області.

Традиційні теми обговорень на міжнародних зустрічах представників країн Північного Калотта — питання екології та радіаційної безпеки. З 2000-х років до цих тем додалися питання розвитку туризму, а також покращення транспортного сполучення між країнами^[4].

Проект «Фенологія Північного Калотта»

З середини 2000-х років Норвегія за участі Росії займається спільним навчально-науковим проектом в області охорони довкілля «Фенологія Північного Калотта» (фенологія — наука про сезонні явища в живій природі). Цей проект, що фінансується Норвезьким міністерством охорони навколишнього середовища, орієнтований на школярів середніх та старших класів РФ та Норвегії, які мешкають на території Північного Калотта, і представляє собою в першу чергу безперервний моніторинг біорізноманіття. Його метою є комплексні дослідження, що включають систематичний збір наукових даних, в області біології, географії та метеорології в тих місцях, в яких живуть і навчаються школярі. З боку РФ координатором проекту виступає Кандалакшський державний заповідник^[1].

В рамках цього проекту під Північним Калоттом маються на увазі території які знаходиться північніше Північного полярного кола — це території Норвегії, Фінляндії та Швеції, а також вся Мурманська область (в тому числі та її частина, яка лежить південніше Північного полярного кола)^[1].