Фотодіоди які використовуються у сенсорах зображення за своєю природою не розрізняють кольору: вони здатні записувати тільки відтінки сірого. Для отримання кольору їх покривають кольоровими фільтрами: червоним, зеленим та синім (RGB) у відповідності до схеми Баєровського фільтра. Так як кожен діод записує інформацію виключно для одного пікселя зображення, без процесора зображення ми будемо мати зелений піксель поруч з кожним червоним та синім. (Насправді більшість сенсорів мають два зелених на кожен синій та червоний діоди)
Однак цей процес є досить складним і включає в себе цілий ряд різних операцій. Його якість багато в чому залежить від ефективності алгоритмів, застосовуваних на даних, що надходять від датчика. Математично оброблені дані стають записаним фото-файлом.
Демозаїкізація
Як зазначено вище, процесор зображення обробляє дані про колір та яскравість окремого пікселя, порівнює за даними сусідніх пікселей та використовує демозаїкуючий алгоритм для визначення відповідного кольору та яскравості пікселя. Процесор зображення також використовує все зображення для визначення коректного розподілення контрасту. Регулюючи гаму (змінюючи контрастний діапазон середніх тонів зображення) можна добитися більш реалістичного вигляду тонких градацій кольору, як наприклад людська шкіра або колір неба.
Зниження шуму
Шум — це явище, яке виникає у будь-якій електричній схемі. У цифровій фотографії цей ефект зазвичай виявляться у виді точок вочевидь неправильного кольору на якісь однотонній області. Шум збільшується з температурою та часом експозиції. При виборі більшого ISO, сигнал з сенсора посилюється, що водночас підсилює наявний шум, що призводить до зниження співвідношення сигнал/шум. Процесор зображення намагається відділити шум від інформації та видалити його. Це може бути досить складно через те, що якщо зображення має ділянки зі складними текстурами, то вони можуть втратити у чіткості, якщо будуть розпізнані як шум.
Підвищення різкості
Через те що ми інтерполюємо колір та яскравість кожного пікселя, до зображення доводиться використовувати деяке розмалювання, для згладжування негараздів які могли виникнути під час операції. Для збереження враження глибини та чіткості зображення, процесор повинен додати різкості до країв та контурів. Внаслідок цього необхідно коректно виявляти контури та відновлювати їх гладко та без надмірної різкості.
Чим більшою стає кількість пікселей на сенсорах, тим критичнішою є швидкодія процесорів зображення: фотографи не хочуть чекати на завершення обробки, більш того, вони навіть не хочуть помічати, що щось проходить всередині камери. Саме тому необхідно постійно оптимізувати процесори для обробки більшої кількості даних за той самий або менший проміжок часу.
