На початку профази численні цитоплазматичні мікротрубочки, що входять до складу цитоскелету, розпадаються. При цьому утворюється великий пул вільних молекул тубуліну. Ці молекули знову використовуються для побудови головного компонента апарату поділу — веретена поділу. Від пари центріолей, що формують центри поділу, променями розходяться мікротрубочки (фігура «зірка»). Спочатку обидві зірки лежать поряд біля ядерної мембрани. У пізній профазі пучки полюсних мікротрубочок (видимі у світловий мікроскоп — полюсні нитки) збільшуються і ніби розштовхують два центри поділу один від одного вздовж зовнішньої поверхні ядра. У такий спосіб утворюється біполярне веретено поділу.