Прольотна

Станція Прольотна

Джанкой — Севастополь
Придніпровська залізниця
Кримська дирекція
с. Пролітне

45°12′06″ пн. ш. 34°04′17″ сх. д. / 45.20167° пн. ш. 34.07139° сх. д. / 45.20167; 34.07139
Рік відкриття 1874 (150 років)
Попередня назва півстанок Китай (до 1952)
Тип проміжна
Колій 3
Платформ 2
Тип платформ(и) бічна та острівна
Форма платформи прямі
Відстань до Києва, км 836
Відстань до Джанкоя, км 63
Відстань до Севастополя, км 117
Код станції 474135 ?
Код «Експрес-3» 2210719 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса
Мапа
Прольотна. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Прольотна
Прольотна

Прольо́тна (крим. Prolötna, до 1952 — Китай, крим. Qıtay) — проміжна залізнична станція Кримської дирекції Придніпровської залізниці на магістральній лінії Джанкой — Севастополь між зупинним пунктом 1432 км (2 км) та станцією Острякове (9 км). Розташована в селі Пролітне Сімферопольського району Автономної Республіки Крим.

Станція має три колії, обладнана двома низькими платформами, на вокзалі є зал чекання, квиткові каси та камера схову. На станції розташований відстійник для пасажирських та вантажних вагонів, у яких закінчився термін експлуатації.

Історія

Відкрита 1874 року під первинною назвою півстнок Китай, в ході прокладання Лозово-Севастопольської залізниці. На півстанку Китай Бютеньської волості Перекопського повіту налічувалось 8 дворів та мешкало 55 осіб. У 1952 році Китай перейменований в Пролітну[1].

У 1970 році станція електрифікована постійним струмом (=3 кВ) в складі дільниці Мелітополь — Сімферополь[2].

Офіційно станція в ході русифікації державної української мови має назву Прольотна, а не як помилково — Пролітна.

Пасажирське сполучення

На станції зупиняються приміські поїзди напрямку Сімферополь — Джанкой — Солоне Озеро[3].

Примітки

  1. ↑ Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч. 2. Статистичний нарис, випуск 5-й Перекопський повіт, 1915 рік (рос.)
  2. ↑ Історія електрифікації залізниць (1969—1971) (рос.)
  3. ↑ Розклад руху приміських поїздів по станції Прольотна на сайті poizdato.net

Джерела

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання

Залізничний транспорт Це незавершена стаття про залізничний транспорт.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.