PROFILPELAJAR.COM

Станція Мамут Федорівка — Джанкой; Придніпровська залізниця; Кримська дирекція; с. Вітвисте
	; Вигляд на станцію Мамут
	45°47′41″ пн. ш. 34°25′33″ сх. д. / 45.79472° пн. ш. 34.42583° сх. д.
Рік відкриття	1897 (127 років)
Попередня назва	Дюрмень (1897—1910)
Тип	проміжна
Колій	5
Платформ	2
Тип платформ(и)	бічна та острівна
Форма платформи	прямі
Відстань до Києва, км	913
Відстань до Джанкоя, км	9
Відстань до Солоного Озера, км	11
Код станції	475212 ?
Код «Експрес-3»	2210824 ?
Послуги
Мамут
Мамут на Вікісховищі

Дільниця Новоолексіївка — Джанкой

Легенда

Мелітополь

1309,8

Новоолексіївка

Генічеськ

Р47

1316,4

Салькове

1324,4

1327,2

1333,6

1335,8

1342,4

Сиваш

Херсонська область

АР Крим

1351

Солоне Озеро

1360

1361 км

1362

Мамут

1367

1367 км

Північнокримський канал

1368

1369 км

Херсон

1369

1370 км

М17

Мирнівка

1371

Джанкой

Керч

Сімферополь

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мамут (значення).

Маму́т (крим. Mamut) — проміжна позакласна залізнична станція Кримської дирекції Придніпровської залізниці на електрифікованій лінії Федорівка — Джанкой між зупинними пунктами 1361 км та 1367 км. Розташована в селі Вітвисте та біля колишнього села Глинне Джанкойського району Автономної Республіки Крим, яке до депортації кримських татар мало назву Мамут.

На вокзалі станції є зал чекання, каси продажу квитків приміського сполучення.

Історія

Станція відкрита у 1897 році під час будівництва Лозово-Севастопольської залізниці в складі лінії Мелітополь — Джанкой. 1910 року станція перейменована на сучасну назву, до цього часу станція мала назву — Дюрмень.

Згідно «Памятной книжке Таврической губернии на 1900 год» (рос.), на платформі Дюрмень здійснювали однохвилинну зупинку Севастопольський поштовий поїзд № 3 та товарно-пасажирський № 7, до складу якого входили вагони 1-3-х класів^[1]. Час перейменування в Мамут досі точно не встановлено: на кілометровій карті Генерального штабу Червоної армії 1941 року, в якій за основу, були взяті топографічні карти Криму масштабу 1:84000 1920 року і 1:21000 1912 року, станція підписана, як Дюрмень^[2], а, відповідно зі списком населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926 року, на роз'їзді Мамут (821-й км) Таганашської сільської ради Джанкойського району, значилося 4 двори, неселянське населення становило 13 осіб^[3], й на двокілометрівці РККА 1942 року зупинний пункт теж Мамут^[4].

Остання назва дана по селу Глинне, що раніше існувало та мало до депортації кримських татар назву Мамут.

Станція електрифікована 1970 року постійним струмом (=3 кВ) в складі дільниці Мелітополь — Сімферополь^[5].

До окупації Криму Російською Федерацією на станції зупинялися приміські електропоїзди сполученням Сімферополь — Новоолексіївка / Мелітополь.

З 2015 року контролюється російським підприємством ДУП «Кримська залізниця».

Пасажирське сполучення

З 2 квітня 2014 року на станції зупиняються приміські електропоїзди сполученням Сімферополь — Солоне Озеро^[6].

Галерея

Примітки

↑ Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год, т. 1, с. 54, 58 (рос.)
↑ Карта генштаба РККА Крыма, 1 км. ЭтоМесто.ru. 1941. Процитовано 2017-5-15.^{[недоступне посилання з вересня 2019]}(рос.)
↑ Коллектив авторов (Крымское ЦСУ). [1] — 1927. — 219 с. Архівовано з джерела 11 березня 2016 (рос.)
↑ Крым на двухкилометровке РККА. ЭтоМесто.ru. 1942. Процитовано 2017-5-15.^{[недоступне посилання з вересня 2019]}(рос.)
↑ Історія електрифікації залізниць. Архів оригіналу за 9 грудня 2012. Процитовано 4 вересня 2017. (рос.)
↑ Розклад руху приміських поїздів по станції Мамут на сайті poezdato.net [Архівовано 28 січня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)

Джерела

Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.