Пракартвельська мова

Пракартвельська мова
Реконструкція зКартвельські мови
Реконструкції нижчого рівня

Пракартвельська мова (груз. წინარექართველური ენა, латиніз.: ts'inarekartveluri ena, груз. პროტოქართველური ენა, латиніз.: p'rot'okartveluri ena) — реконструйована мова-предок усіх картвельських мов, якою говорили предки усіх сучасних картвелів. Більшість мовознавців-фахівців визнають цю гіпотезу, вони змогли реконструювати прамову за допомогою порівнянь сучасних картвельських мов[1]. Деякі мовознавці, зокрема Герхард Детерс та Георгій Клімов також реконструювали прамову нижчого рівня, пракарто-занську прамову, предка сучасних карто-занських мов (до яких входять грузинська та занська)[2].

Впливи

Аблаутні закономірності пракартвельської дуже подібні на індоєвропейські, тож вважається, що пракартвельська мова мала контакт з праіндоєвропейською на ранніх етапах свого розвитку[3]. Це також підтверджується окремими спорідненими коренями з індоєвропейською: наприклад, припускається зв'язок пракартвельського кореня *mḳerd- (груди), та праіндоєвропейського *ḱerd- (серце). Пракартвельский корінь *ṭep- (тепло) також може бути пов'язаним із праіндоєвропейським *tep- (тепло)[1][неякісне джерело].

Зв'язок із нащадками

Сучасні мови-нащадки пракартвельської: грузинська, сванська, мегрельська та лазька. Аблаутні патерни пракартвельської краще збереглись у грузинській та особливо сванській, аніж у мегрельській або лазькій, у яких утворились нові форми таким чином, або в кожному словесному елементі була щонайменше одна стабільна голосна[1][уточнити переклад].

Система займенників у пракартвельскій вирізняється наявністю розрізнення за клюзивністю (окремі слова для «ми» разом зі слухачем та «ми» без слухача). Це розрізнення збереглось лише у сванській. У сванській є й інші архаїзми з пракартвельської, що дало підстави вважати, що сванська відділилась від решти мов раніше: вже потім пракартвельська (карто-занська) розділилась на грузинську та занські мови (мегрельська та лазька)[1].

Фонологія

Голосні

Пракартвельські голосні[4][5][6]
Передні Задні
неокруглені округлені
короткі довгі короткі довгі короткі довгі
Високі (i [i]) (u [u])
Низько-середні e [ɛ] ē [ɛː] o [ɔ] ō [ɔː]
Низькі a [ɑ] ā [ɑː]

Приголосні

Пракартвельські приголосні[7][8]
Губні Ясенні Ретрофлексні Заясенні Задньоязикові Увулярні Гортанні
прості сибілянти центральні бокові[9]
Носові m [m] n [n]
Проривні дзвінкі b [b] d [d] ʒ [d͡z] ʒ₁ [d͡ʐ] ǯ [d͡ʒ] g [ɡ]
глухі p [p] t [t] c [t͡s] c₁ [t͡ʂ] č [t͡ʃ] k [k] q [q]
абруптивні ṗ [pʼ] ṭ [tʼ] c̣ [t͡sʼ] c̣₁ [t͡ʂʼ] č̣ [t͡ʃʼ] ɬʼ [t͡ɬʼ] ḳ [kʼ] q̇ [qʼ]
Фрикативні глухі s [s] s₁ [ʂ] š [ʃ] lʿ [ɬ] x [x] h [h]
дзвінкі z [z] z₁ [ʐ] ž [ʒ] ɣ [ɣ]
Дрижачі r [r]
Апроксиманти w [w] l [l] y [j]

Розрізнення між [q] та абруптивним [qʼ] лишилась лише у сванській мові. Це розрізнення таож існувало у давньогрузинській.

Примітки

  1. ↑ а б в г Britannica, 15th edition (1986): Macropedia, "Languages of the World", "Caucasian languages"
  2. ↑ Klimov (1998), p. VIII
  3. ↑ Gamkrelidze & Ivanov (1995), pp. 768, 774–776
  4. ↑ Gamkrelidze & Machavariani (1965)
  5. ↑ Klimov (1998), p. X
  6. ↑ Gamkrelidze (1966), p. 70, 73, 80
  7. ↑ Gamkrelidze (1966), p. 70
  8. ↑ Fähnrich (2002), p. 5
  9. ↑ Fähnrich (2002), p. 5

Джерела

  • Languages of the World. Encyclopædia Britannica: Macropedia (вид. 15th). 1986. "Caucasian languages" section.
  • Fähnrich, H. (2002). Kartwelische Wortschatzstudien. Jena: Friedrich-Schiller-Universität.
  • Gamkrelidze, T. (January–March 1966). A Typology of Common Kartvelian. Language. 42 (1): 69—83.
  • Gamkrelidze, T.; Ivanov, V. (1995). Indo-European and the Indo-Europeans: A Reconstruction and Historical Analysis of a Proto-Language and a Proto-Culture. Berlin / New York: Mouton de Gruyter.
  • Gamkrelidze, T.; Machavariani, G. (1965). The system of sonants and ablaut in Kartvelian languages (рос.) (груз.).
  • Klimov, G. (1998). Etymological Dictionary of the Kartvelian Languages. Berlin / New York: Mouton de Gruyter.
  • Schmidt, Karl Horst (1962). Studien zur Rekonstruktion des Lautstandes der südkaukasischen Grundsprache XXXIV No. 3 (нім.). Abhandlung für die Kunde des Morgenlandes.