Робота над альбомом почалася у 2002 і станом на травень 2004 у музикантів був готовий максі-сингл «Вода». ТНМК готувалися до турне Францією, тому зробили сингл українсько-французьким. До деяких пісень були записані франкомовні версії, зокрема композицію «L'eau» (укр.Вода) та трек «En Automne» (укр.Восени). Останній записаний разом з іншим харківським гуртом, 5'nizza[2][3]. Проте, через близкість виходу дат, сингл хоч і побачив світ 11 червня 2004, але його виршили не продавати, щоб він не перетинався продажами з альбомом[4].
Офіційно альбом надійшов у продаж 26 червня 2004[5]. Презентація альбому відбулася на акустичному концерті у київському клубі «Бабуїн»[6]. Робота вийшла на незалежному лейблі Астра Рекордс. Олександр «Фоззі» Сидоренко прокоментував це так, що гурт випускає свої студійні альбоми не незалежних лейблах, оскільки інші цікавить лише заробіток на музикантах, а розвиток гурту вони відкладають на другий план[7].
Після виходу альбому гурт відправився у французьке турне[8]. Під час туру вони також виступали на фестивалях, зокрема у Бордо на фестивалі Євросоюзу[7]. Після повернення в Україну Фоззі на своєму сайті написав, що цей тур був «тестом на дружбу», оскільки зазвичай, коли учасники гурту «набридли один одному», то вони можуть розійтися і відпочити нарізно, а у Франції, де вони не знали місцевої мови, їм постійно доводилося бути разом[7].
ТНМК під час французького турне. На екскурсії в Ла-Рошель[9]
У жовтні 2004 ТНМК знімають одразу три відеокліпи. Спочатку гурт створив кліп на пісню «Та ти шо», режисером якого став Тарас Химич. За сценарієм, у фрагменті відео музиканти ТНМК зоражають американський музичний гурт Korn, які співають Гімн України[10]. Другий кліп знімали на французьку версію пісні «Восени». режисерами цієї роботи стали Олег «Фагот» Михайлюта та Олег Артим[11], останній був ще й оператором разом з Євгеном Адаменко[12]. У відеокліпі знялися, окрім ТНМК, ще гурт 5'nizza[13] та Сергій Сивохо[10]. Третя відеоробота була на композицію «Арешт», режисером також виступив Олег Артим. Зйомки проходили у Львові, у підвалі Львівського історичного музею[12]. За спецефетки відповідав Олексій Москаленко[10].
У 2005 пісні «Вода» та «Вавілон» були використані режисером, Віктором Придуваловим у міні-серіалі «Весілля Барбі»[14].
Назва та обкладинка
Існувала теорія, що назву альбому музиканти придумали під впливом фільму «Вавилон XX»[15]. Проте у одному з інтерв'ю Фоззі розповів, що назву придумав Фагот під впливом від статті Патрікея Лісідзе «Краткая история хип-хопа» (укр.Коротка історія хіп-хопу), де наводиться цитата одного американця: «Коли Вавилон згорить, треба, щоб залишились якісь спогади про те, що і там жили нормальні люди». Після визначення назви альбому музиканти вирішили, шо на обкладинці має бути зображена вавилонська вежа і оголосили конкурс, в результаті якого вибрали роботу художника Дмитра Гапчинського[4].
Оглядачка Марина Войте, на сайті music.com.ua, зазначила, що у порівнянні з минулими альбомами, ця робота більш мелодійною і що в ній є більше лірики: розкручена «Вода», радіохіт «Арешт», «Щедрий» — як реверанс в сторону українських традицій. Пісні «Іво Бобул», «Та ти шо» і «Іво Бобул» вона назвала «концертними бойовиками». Також вона відмітила, що композиції цілісні та позитивні, наповнені іронією та самоіронією[18].
Антон Лейба з сайту UMKA пише, що хоча гурт і зберіг провокативність тексту, енергійність музики та потуджність напору не зникла, але певні зміни у творчості проглядуються. Зокрема, окрім юнацької впевненості тут також можна почути «дорослу впевненість — у собі, у своїй справі, у цьому світові. І ця впевненість заворожує, спалахує — і підпалює». Також він зазначає, що, на відміну від колишніх альбомів, енергетика цієї роботи є більш «мирною»[19].
Головний редактор та засновник медіа про нову українську культуру LiRoom, Олексій Бондаренко, у своїй статті «100 українських альбомів, які ви маєте почути» поставив альбом «Пожежі міста Вавілон» на 12 місце з приміткою, що це його улюблений альбом гурту. Також він підмітив, що у цій роботі музиканти добре попрацювали з текстом, оскільки тут присутні і іронічні замальовки, і гостросоціальні питання, і добротний стьоб. У висновку він вказує, що цією музикою можна насолоджуватись навіть через багато років[20].
У статті від медіа СЛУХ автор
Данило Панімаш, у власному рейтингу альбомів гурту, поставив «Пожежі міста Вавілон» на 4 місце з 8. Також він написав, що на цьому альбомі музиканти продовжують гнути свою лінію, проте й починається «застій у якості новаторів і майстрів змішувати різні жанри у великий постмодерністський бульйон»[21].
