У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Подолинський.
Миха́йло Васи́льович Подоли́нський (1844(1844) – 1894) — український галицький громадський діяч, журналіст, літературний критик, перекладач і педагог.
Родом з Долинщини, син громадсько-політичного діяча Василя Подолинського. За студентських часів один із засновників і голова (1868–1869) товариства «Січ» у Відні. Згодом учителював у гімназіях у Львові та Бродах.[2]
Автор шкільних підручників.[3] Співробітник народовських часописів «Правда», «Діло», «Зоря». Перекладав з російської, французької та італійської мов. Автор статей на педагогічні, мовні літературні і мистецькі теми. Залишив по собі також подорожні записки.[2]
Бібліографія
- Правописный рухъ въ Европѣ / [Студія Мих. Подолиньского]. — Львовъ, 1883. — Накладомъ автора.
- Переклад
- Ф. М. Достоєвський. Вина і кара. — Накладом і друком «Українського голосу», Вінніпеґ, Манітоба, Канада, 1927.
Примітки
- ↑ а б в г д е ж и Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ а б Подолинський Михайло // Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1970. — Т. 6. — С. 2146–2161.
- ↑ Обхід 23-х роковин смерти Т. Шевченка // Франко І. Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. — К.: Наукова думка, 2008 р., т. 53, с. 113–116.
Посилання