|Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати=

Павло Павлович Плющ
Павло Плющ
Народився	19 (31) грудня 1896(1896-12-31) с. Володькова Дівиця Ніжинського повіту
Помер	4 березня 1975(1975-03-04) (78 років) Київ
Поховання	Байкове кладовище
Країна	СРСР
Діяльність	мовознавець
Alma mater	Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя
Заклад	КНУ імені Тараса Шевченка
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор філологічних наук
Відомі учні	Щербак Василь Артемович
Партія	КПРС

Павло Павлович Плющ (19 (31) грудня 1896(18961231), Володькова Дівиця — 4 березня 1975, Київ) — український мовознавець і педагог, доктор філологічних наук (з 1959 року), професор (з 1960 року).

Народився 19 (31 грудня) 1896 року в селі Володьковій Дівиці (тепер Носівського району Чернігівської області).

У 1920–1923 роках навчався в Ніжинському педагогічному інституті, у 1931 році закінчив Дніпропетровський інститут соціального виховання.

У 1922-1924 був керуючим дитячого будинку, що містився в колишньому палаці княгині Долгорукової, розташованому на околиці Володькової Дівиці. У 1924-1926 роках працював директором Володькодівицької семирічки (нині Червонопартизанська ЗОШ №1).

Працював учителем української мови і літератури в Дніпродзержинську (в загальноосвітніх школах, фабриці-заводі, училищах, вечірньому металургічному інституті), з 1937 року — викладач українському мови Київського університету.

У 1942–1944 роках — в евакуації (старший викладач і виконувач обов'язків завідувача кафедри української мови Об'єднаного Українського університету у місті Кзил-Орді, Казахстан). З 1944 року продовжував викладацьку і наукову роботу в Київському університеті.

Помер 4 березня 1975 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Перші праці Плюща — з методики викладання української мови:

• «Збірник диктантів для V–VII класів» (1938, у співавт.),
• «Збірник вправ з синтаксису та пунктуації» (1938),
• «Збірник вправ з стилістики» (1939).

Пізніше зосередився на питаннях стилістики та історії української мови:

• статті
  • «Проблема періодизації історії української мови» (1951),
  • «Українська літературна мова другої половини XIX — початку XX ст., шляхи її розвитку і специфіка її» (1958),
• монографії
  • «Нариси з історії української літературної мови» (1958),
  • «Історія української літературної мови» (1971) та інше.

Нагороджений двома медалями.

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• В. В Лобода. Плющ Павло Павлович // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
• Тимошенко П. Д. Павло Павлович Плющ. УМШ, 1956, № 6;
• Павло Павлович Плющ. «Вісник Київ, ун-ту. Серія філологічна», 1972, № 14;
• Булахов М. Г. Плющ Павел Павлович. // Булахов М. Г. Восточнославянские языковеды. Био-библиогр. словарь, т. 3. Минск, 1978

• Плющ Павло Павлович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 172-173.