Петренко Надія Іванівна

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Петренко; Петренко Надія.
Петренко Надія Іванівна
Народження30 травня 1930(1930-05-30) Редагувати інформацію у Вікіданих
Пушкарівка, Верхньодніпровський район, Дніпропетровська округа, Українська СРР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть27 вересня 2005(2005-09-27) (75 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
 Сімферополь, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
НавчанняДніпропетровське художнє училище (1953) і Харківська державна академія дизайну та мистецтв (1960) Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьскульпторка, викладачка Редагувати інформацію у Вікіданих
Напрямокреалізм Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчительРябінін Микола Леонідович Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніГордєєв Віктор Сергійович Редагувати інформацію у Вікіданих
ПрацівникКримське художнє училище імені Миколи Самокиша Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленСпілка радянських художників України Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зПетренко Володимир Васильович Редагувати інформацію у Вікіданих

Надія Іванівна Петре́нко (30 травня 1930, Пушкарівка — 27 вересня 2005, Сімферополь) — український скульптор і педагог; член Спілки радянських художників України з 1970 року[1]. Дружина скульптора Володимира Петренка.

Біографія

Народилася 30 травня 1930 року в селі Пушкарівці (нині Кам'янський район Дніпропетровської області, Україна). 1953 року закінчила Дніпропетровське художнє училище; 1960 року — Харківський художній інститут, де навчалася у Миколи Рябініна. Після здобуття фахової освіти викладала на скульптурному відділенні Сімферопольського художнього училища. Серед учнів: Віктор Гордєєв[2].

Мешкала у Сімферополі в будинку на вулиці Крупської, № 2а, квартира № 64 та у будинку на вулиці Горького, № 8, квартира № 3[1]. Померла у Сімферополі 27 вересня 2005 року[3].

Творчість

Працювала у галузях станкової і монументальної скульптури. Серед робіт:

станкова скульптура
  • «Вдячні потомки» (1961, у співавторстві з Володимиром Петренком);
  • «Заочниця» (1967);
  • «Материнство» (1967);
  • «Козулі» (1967);
  • «Юність» (1970);
  • «Перший сніг» (1974).
монументальні роботи

Брала участь у республіканських виставках з 1961 року, всесоюзних — з 1960 року.

Примітки

  1. ↑ а б Петренко Надія Іванівна / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003. С. 297.
  2. ↑ Людмила Бородина. О нём грустят бронзовые Суворов, Пушкин, Хмельницкий… / «Крымские известия». 18 серпня 2018. (рос.)
  3. ↑ Симферопольский художник Петренко Надежда Ивановна / Соцреализм. Киевский клуб коллекционеров. (рос.)

Література