Перша сілезька війна 1740—1742 років — перша з трьох так званих Сілезьких воєн[1], що відбувалась у межах війни за австрійську спадщину, в якій зіштовхнулись інтереси держави Пруссії та Австрії, якими управляли відповідно Фрідріх II Великий і Марія-Терезія, за контроль над австрійською Сілезією. Також у війні брали участь союзники обох сторін. Конфлікт завершився переходом Сілезії, що мала змішане німецько-польсько-чесько-єврейське населення, під владу Пруссії, що здобула перемогу в тій війні.
Хронологія
16 грудня 1740 року Фрідріх II на чолі 25-тисячної армії вступив на територію Сілезії.
26 листопада 1741 — баварська армія під проводом курфюрста Карла Альбрехта, саксонська армія та французький допоміжний корпус під командуванням маршалаШарля Фуке неочікуваним маневром захопили столицю БогеміїПрагу.
1742: 11 червня укладено в Бреславлі, а 27 липня ратифіковано в Берліні Бреславльський мир, що завершив війну[2]. Відповідно до того договору Марія-Терезія була змушена поступитись Пруссії практично всією Сілезією — значущість для Австрії тієї втрати призвела невдовзі до Другої сілезької війни.