PROFILPELAJAR.COM

Дата:	24 вересня 1788 — 9 липня 1789; (9 місяців, 2 тижні і 2 дні)
Місце:	Швеція (Богуслен, Дальсланд та Ємтланд)
Результат:	Шведська перемога
Територіальні зміни:	Status quo ante bellum

Дансько-шведська війна 1788—1789
	Російсько-шведська війна (1788—1790) та Дансько-шведські війни
	Битва біля мосту Квіструм (Affæren ved Quistrumbro), картина Антона Кристоффера Рюде, 1790 рік.Битва біля мосту Квіструм (Affæren ved Quistrumbro), картина Антона Кристоффера Рюде, 1790 рік.
Дата:	24 вересня 1788 — 9 липня 1789; (9 місяців, 2 тижні і 2 дні)
Місце:	Швеція (Богуслен, Дальсланд та Ємтланд)
Результат:	Шведська перемога
Територіальні зміни:	Status quo ante bellum
Сторони
Швеція	Данія-Норвегія
Командувачі
генерал-лейтенант Андерс Рудольф дю Ретц	принц Карл Гессен-Кассельський
Військові сили
невідомо	8000-10000 чоловік
Втрати
невідомо	1500-3000 загинуло

Карта поля битви в Квіструме, на південь від Мункедала в Богуслене, Швеція.

Дансько-шведська війна 1788—1789, також відома як Театральна війна (швед. Teaterkriget), Бруснична війна, Журавлина війна (норв. Tyttebærkrigen, дан. Tyttebærkrigen) — війна між Данією-Норвегією і Швецією, причиною якої був напад шведів на Росію, що мала союзницькі відносини з Данією.

Історія

Шведський король Густав III прагнув повернути Швеції втрачені нею в XVIII столітті території, уклав союз із Туреччиною. Влітку 1788 року він напав на Росію, сили якої були у той час відвернуто війною з турками. Інсценувавши 21 червня (2 липня) 1788 р. прикордонний інцидент, він без згоди Риксдагу почав військові дії. Перед початком війни шведський король всіляко прагнув укласти союз з Данією. Для цієї мети він у 1787 році відвідав Копенгаген, проте поїздка успіху не мала. Росія ще в 1773 році уклала з Данією союзний договір, згідно з яким у разі нападу Швеції на одну зі сторін інша сторона повинна була оголосити їй війну, немов була вона атакована сама. Коли шведи напали на Росію, російський посол у Копенгагені від імені свого двору зажадав виконання умов договору. Данський король віддав наказ сформувати допоміжний корпус в Данії, однак згідно з договором, цей корпус мав бути переданий у розпорядження Росії. А та наполягла, щоб Данія напала на Швецію з території Норвегії.

19 серпня 1788 року данський міністр закордонних справ А. Бернсторф передав шведському післанцю в Копенгагені заяву про намір Данії виступити на боці Росії зі зброєю в руках, а 28 серпня Густав III, який перебував на Аландських островах, отримав про це офіційне повідомлення. Однак оскільки данські війська діяли лише як російський допоміжний корпус, то дипломатичні відносини між Копенгагеном і Стокгольмом не переривалися.

У вересні данці відправили в море 3 лінійних кораблі (один 74-гарматний і два 64-гарматних), 3 фрегати, 10 галер і 12 шлюпок. Вони мали наказ 24 вересня підняти на бушприті російський прапор і почати військові дії проти шведського флоту. Захоплювати шведські торгові судна було заборонено їм.

24 вересня 1788 р. війська данського головнокомандувача принца Карла Гессен-Кассельського чисельністю у 9500 осіб, більша частина з яких були норвежцями, вторглася з боку Норвегії в Богуслен з наміром осадити Гетеборг. Вони складалися з 12 ескадронів драгунів (1440 чоловік), 16 батальйонів піхоти (7500 осіб). Їм протистояв шведський загін з 700 чоловік під командуванням полковника Яна Вернера Транефельта, який був змушений перед переважаючими силами противника відступити до укріплення біля річки Квіструмельвен, що протікає неподалік від Мункедаля, яке розташоване в 19 км на північний захід від Уддевалла. Там він отримав підкріплення, і його сили збільшилися до 900 чоловік і шести гармат. Замість того щоб зайняти вигідне розташоване зміцнення, Транефельт наказав звести в 900 м від мосту через річку інше зміцнення, від якого мосту навіть не було видно. Сам міст не був зруйнований, і данські війська змогли безперешкодно його оминути і зайняти долину. Шведи виявилися оточеними.

29 вересня між данцями та шведами почалася артилерійська перестрілка. Коли данський командувач віддав своїм драгунам наказ приготуватися до атаки, шведська сторона висловила бажання капітулювати. У полоні опинилося 806 осіб. Більшість з них була відпущена після того, як вони присягнулися більше не брати участь у військових діях проти російської імператриці та її союзників. Однак всі рушниці, гармати й обоз дісталися противнику як трофеї. Шведи втратили п'ятьох чоловік убитими і близько п'ятдесяти пораненими. У данців також виявилося п'ятеро вбитих і п'ятнадцять поранених. Після капітуляції Транефельта данці змогли на початку жовтня безперешкодно зайняти Уддевалла (1 жовтня) та Венерсборг (3 жовтня). На Транефельта і ще двох його офіцерів — підполковників Функа і Фрізендорфа — пізніше лягла підозра в зраді, і вони постали перед військовим трибуналом. У підсумку вони були звільнені у відставку і виплатили всі судові витрати.

Завершення та підсумок війни

Після початку військових дій Велика Британія і Пруссія стали чинити тиск на Данію, вимагаючи припинення війни і погрожуючи своїм втручанням. Прибулий із Фінляндії Густав III активно взявся за створення «народного ополчення». Крім того, йому поступово вдалося стягнути до Гетеборга регулярні війська чисельністю 8,5 тисяч чоловік.

9 жовтня данці були змушені припинити воєнні дії та укласти зі шведами перемир'я. У листопаді вони повністю очистили від своїх військ Богуслен. За рік між Данією і Швецією був укладений формальний мир на умовах «статус-кво». — У Швеції даний військовий конфлікт отримав назву «театральної війни», оскільки воєнних дій практично не велося, норвежці ж охрестили війну «брусничною», оскільки дансько-норвезькі війська погано забезпечувалися провіантом, і їм доводилося поповнювати свій раціон ягодами.

Це незавершена стаття про Швецію.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Див. також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дансько-шведська війна (1788—1789)

Джерела

Mémoires sur la campagne de 1788 en Suède, par le prince Charles de Hesse. — Köpenhamn, 1789.
Nordisk familjebok. B. 8, 11. — Stockholm, 1884, 1915. (швед.)
Tegnér E. Folkväpningen i Sverige 1788 // Historisk tidskrift. — Stockholm, 1881. (швед.)
Aspenes G., Dyrhaug T., Tyttebærkrigen. Det norske felttog i Sverige 1788. — Oslo, 1988.
Björlin G. Krigsrörelserna i Bohus län 1788 // Göteborgs och Bohusläns fornminnesförenings tidskrift. — Göteborg, 1888. (швед.)

Данія Історія Швеція Війна

↑ Sundberg, Ulf (2002). Svenska krig 1521-1814 (Swedish) (вид. 2nd). Stockholm: Hjalmarson & Högberg. с. 353. ISBN 9789189080140. Danmark tvingas inleda detta krig enligt förplikteser med Ryssland. Danskarna måste den 9 juli, under hårt diplomatiskt tryck från England och Preussen, avge en neutralitetsdeklaration. Med tanke på att Danskarna tvingas ur kriget kan man med viss tvekan kategorisera utfallet som en svensk seger.
↑ Harrison, Dick (21 April 2016). Vad var Tyttebärskriget för något?. Svenska Dagbladet. Ett vapenstillestånd ingicks, och den 12 november gav danskarna slaget förlorat och tågade tillbaka till Norge. Formellt avslutades kriget utan landavträdelser för någondera parten i juli 1789.