PROFILPELAJAR.COM

Перпіньян; Perpignan ; Перпіньянська фортеця
	Перпіньянська фортеця
Країна	Франція
Регіон	Окситанія
Департамент	Східні Піренеї
Округ	Перпіньян
Код INSEE	66136
Поштові індекси	66000, 66100
Координати	42°41′55″ пн. ш. 2°53′44″ сх. д.H G O
Висота	8 - 100 м.н.р.м.
Площа	68,07 км²
Населення	119 656 (01.01.2021)
Густота	1757,8 ос./км²
Розміщення
Влада
Мер; Мандат	Louis Aliot; 2020-2026
	Офіційна сторінка

Перпінья́н (фр. Perpignan, МФА: [pɛʀpi'ɲɑ̃], кат. Perpinyà [pəɾpiˈɲa] — Парпінья́) — місто та муніципалітет у південній Франції, у регіоні Окситанія, адміністративний центр департаменту Східні Піренеї, історичний центр Північної Каталонії (каталонських районів, які відійшли до Франції після Піренейського договору у 1659 р.), одне з найбільших міст каталанських країн. Населення — 119 656 осіб (01.01.2021)^[1], разом з околицями — 283 702 осіб на 2008 рік^[2].

Муніципалітет розташований на відстані^[3] близько 690 км на південь від Парижа, 130 км на південний захід від Монпельє.

Перпіньян — столиця колишнього графства Русільйон. Одним із гасел міста є «Найвідданіше місто Перпіньян» (кат. Fidelíssima Vila de Perpinyà), надане йому в 1475 році за героїчний опір французькій агресії^[4].

Символи міста

Логотип міста являє собою стилізоване зображення Перпіньянської фортеці в національних каталонських кольорах — червоному та жовтому, та написом французькою та каталанською мовою «Перпіньян — каталонське місто» (кат. Perpinyà la Catalana, фр. Perpignan la Catalane).

Перпіньян має статус :

зеленого міста (фр. une ville fleurie — «місто квітів») — три квітки^[5];
міста, де особливо активно використовується інтернет, особливо для спілкування з місцевою владою (фр. ville internet — «місто-інтернет») @@@@^[6].

Історія

Хоча поселення в районі міста існувало ще за часів римської імперії, місто Перпіньян було засноване на початку X ст. (вперше згадано під назвою Villa Perpiniarum у 927 році). Незабаром Перпіньян став столицею графства Русільйон. У 1172 році граф Русільйону Жирард II (кат. Girard II de Rosselló) заповів свої землі графству Барселона. У 1197 році Перпіньян став частково самоврядним містом. За Корбейським договором 1258 року Людовік IX, король Франції, відрікся від феодальних прав на Русільйон.

Яків І Завойовник, король Арагону та граф Барселони, заснував Королівство Мальорка у 1276 році, Перпіньян став столицею нової держави. Подальші десятиліття вважають золотим часом в історії міста: воно процвітало як центр виробництва тканин, обробки шкіри, ювелірної справи тощо. Король Франції Філіп III помер у Перпіньяні у 1285 році, коли повертався зі свого невдалого походу проти Арагонського королівства.

У 1344 році Петро IV Арагонський анексував Королівство Мальорку: Перпіньян ще раз став частиною графства Барселони. Декількома роками пізніше місто втратило майже половину свого населення під час епідемії бубонної чуми. Місто було зайняте військами короля Франції Людовіка XI у 1463 році. Повстання проти французького правління 1473 року було придушене, але у 1493 році король Франції Карл VIII, бажаючи перемир'я з Іспанією, щоб мати змогу розпочати війну проти Італії, віддав місто та весь Русільйон Фердинандові II Арагонському.

Місто було знову захоплене під час Тридцятирічньої війни у вересні 1642 року, однак формально Перпіньян було передано Франції лише 17 років по тому за Піренейським договором.

Історичні пам'ятки

Візитною карткою Перпіньяна є крихітна Перпіньянська фортеця — Ле-Кастійє́ (фр. Le Castillet, кат. Castellet — Кастальє́т), побудована у 1368 р. і зараз відкрита для туристів як музей. Поряд з фортецею розташований відновлений останнім часом середньовічний Палац королів Мальрки (кат. Palau dels Reis de Mallorca). Собор св. Івана Хрестителя (фр. Cathédrale Saint-Jean-Baptiste de Perpignan), закладений у 1324 р., будувався в основному у XV і XVI ст. Перший у світі Морський трибунал (кат. La Llotja de Mar, фр. La Loge de Mer) з часом був перебудований в театр.

Перпіньянський залізничний вокзал було декоровано самим Сальвадором Далі, який мав у ньому «напад екстазу космогонії». У музеї Ріго виставлені полотна як цього художника, так і майстрів каталонського примітиву.

Рекорди

Рекорд «Книги рекордів Гінесса» з найдовшої у світі промови (124 години без перерви) було встановлено перпіньянцем Люїсом Кулетом. Цю промову було виголошено здебільшого каталанською мовою, її було закінчено 17 січня 2009 року.

Транспорт

Аеропорт Перпіньян

Демографія

Динаміка населення (INSEE ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)^[7]:

Стать

Всього

До 15 років

15-24

25-44

45-64

65-85

Понад 85

Чоловіки

52 506

9857

7193

14 368

11 825

8123

1140

Жінки

62 802

9772

8291

15 189

14 533

12 504

2513

Статево-вікова піраміда
Чоловіки	Вік	Жінки
1140	85 +	2513
1625	80-84	3031
2147	75-79	3252
2273	70-74	3300
2078	65-69	2921
2612	60-64	3119
3237	55-59	3702
3124	50-54	4050
2852	45-49	3662
3455	40-44	3682
3311	35-39	3613
3719	30-34	3922
3883	25-29	3972
3730	20-24	4625
3463	15-20	3666
3257	10-14	3239
2989	5-9	3066
3611	0-4	3467

Економіка

2010 року серед 72 588 осіб працездатного віку (15—64 років) 45 654 були активними, 26 934 — неактивними (показник активності 62,9%, у 1999 році було 62,7%). З 45 654 активних мешканців працювало 35 818 осіб (18 005 чоловіків та 17 813 жінок), безробітними було 9836 (5283 чоловіки та 4553 жінки). Серед 26 934 неактивних 7793 особи були учнями чи студентами, 6044 — пенсіонерами, 13097 були неактивними з інших причин^[8].

У 2010 році в муніципалітеті числилось 55410 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 113383,0 особи, медіана доходів виносила 13 932,5 євро на одного особоспоживача^[9]

Сусідні муніципалітети

Пейреторт	Ривальт, Піа	Бомпас, Вільлонг-де-ла-Саланк
Сент-Естев, Бао	Пн	Кане-ан-Руссійон
	Зх Перпіньян Сх
	Пд
Тулуж, Каноес	Поллестр, Вільнев-де-ла-Рао	Кабестані, Салей

Галерея зображень

Див. також

Список муніципалітетів департаменту Східні Піренеї

Примітки

↑ ^а ^б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
↑ Сайт PopulationData.net [Архівовано 16 травня 2008 у Wayback Machine.].
↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
↑ Перпіньян — культурна столиця Каталонії, на сайті мерії міста www.mairie-perpignan.fr [Архівовано 13 вересня 2008 у Wayback Machine.].
↑ Міста та селища у Східних Піренеях, які мають статус «місто квітів» у 2008 р. Архів оригіналу за 4 січня 2009. Процитовано 24 вересня 2008.
↑ Міста, що мають статус «місто-інтернет» [Архівовано 22 вересня 2008 у Wayback Machine.].
↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.