Перекоти́по́ле^[1] — загальна назва багатьох видів степових і пустельних трав'янистих рослин, що утворюють після відмирання круглі жмути, які качаються по вітру, розсіюючи насіння. Початок таким утворенням кладуть рослини, що розвивають галузисте, але тонке стебло з розчепіреним гіллям. Восени стебло відмирає та висихає, обламується біля кореня (чи виривається разом з корінням) і переноситься вітром по відкритих просторах. Шляхом стебло захоплює соломинки, гілочки інших чіпких рослин і нарешті скочується в досить велику груду^[2].

Рослини, що утворюють перекотиполе (наук. термін: первольвент)^[3]:

• Однодольні
  • Холодок лікарський (Asparagus officinalis);
  • Просо волосовидне (Panicum capillare);^[4]
• Дводольні:
  • Родина Капустяні — Сухоребрик високий (Sisymbrium altissimum L. = Sinapis sinaipistrum Crantz); катран татарський (Crambe tataria Sebeok);
  • Родина Гвоздикові — Лещиця волотиста (Gypsophila paniculata L.);
  • Родина Лободові — Устели-поле піскове (Ceratocarpus arenarius), Курай поташевий (Salsola kali), Кумарчик пісковий (Agriophyllum arenarium);
  • Родина Зонтичні — Cachrys odontalgica Pall., Миколайчики плоскі (Eryngium planum), Миколайчики польові (Eryngium campestre), Різак (Falcaria Bernh.);
  • Родина Плюмбагові — види роду Кермек (Limonium) і Гоніолімон (Goniolimon), у тому числі Кермек Гмеліна;
  • Родина Глухокропивові — Котяча м'ята дрібноквіткова (Nepeta parviflora M.Bieb.), Чистець візантійський (Stachys byzantina K.Koch), Phlomis herba-venti L.;
  • Родина Айстрові — Відкасник звичайний (Carlina vulgaris L.), Волошка розлога (Centaurea diffusa Lam.), Волошка овеча (Centaurea ovina Pall.)^[2];
  • Родина Онагрові — Oenothera deltoides^[5].

У переносному значенні «перекотиполе» — «бурлака», «бродяга», той, хто постійно переходить, переїздить з місця на місце або не має визначеного місця у житті^[1]. Таке ж переносне значення має і англійська назва цих рослин — tumbleweed. В американській народній музиці й музиці стилю кантрі подібне позначення бурлаки трапляється поряд з rolling stone («котний камінь») і hit the road («бий-шлях»).

Символіку перекотиполя використав Т. Г. Шевченко у поезії «Ми восени таки похожі…»^[6] — як образ свого життя в чужій землі:

По долині, по роздоллі Із степу перекотиполе Рудим ягняточком біжить, До річечки собі напитись. А річечка його взяла Та в Дніпр широкий понесла, А Дніпр у море, на край світа Билину море покотило Та й кинуло на чужині...[7]

Деякі види рослин, що утворюють перекотиполе, можуть серйозно посилити ерозію ґрунтів. Так, згідно з проведеним дослідженням, один кущ Kali tragus може забрати з ґрунту 167 літрів води.

Перекотиполе може являти собою певну небезпеку як одна з причин виникнення степових пожеж, оскільки жмут засохлої трави, занесений вітром у багаття, перетворюється на вогняний смолоскип, що стрімко розносить вогонь. З огляду на те слід додержуватися запобіжних заходів під час розведення багать у степу, не залишати вогонь без нагляду.^[8]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Перекотиполе

• Перекотиполе // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1327. — 1000 екз.
• Відео перекотиполя