PROFILPELAJAR.COM

Паскуаль Мокумбі
Паскуаль Мокумбі
порт. Pascoal Mocumbi
Ім'я при народженні	порт. Pascoal Manuel Mocumbi
Народився	10 квітня 1941 ; Distrito Urbano de Nlhamankulud, Мапуту, Мозамбік
Помер	25 березня 2023 (81 рік)
Країна	Мозамбік
Діяльність	політик, лікар, гінеколог
Alma mater	Josina Machel Secondary Schoold (1960), Лісабонський університет (1961), Університет Пуатьє (невідомо) і Лозанський університет (1973)
Знання мов	португальська
Членство	NESAMd
Посада	Minister of Health of Mozambiqued, Minister of Foreign Affairs of Mozambiqued, прем'єр-міністр Мозамбікуd і Member of the Assembly of the Republicd
Партія	ФРЕЛІМО
Нагороди
	; ; ;

Паскуаль Мануель Мокумбі (10 квітня 1941(1941-04-10) , Distrito Urbano de Nlhamankulu^d — 25 березня 2023(2023-03-25) ) — мозамбіцький лікар і політичний діяч^[5]. Був міністром охорони здоров'я з 1980 по 1987 рік, потім міністром закордонних справ з 1987 по 1994 рік, згодом прем'єр-міністром Мозамбіка з 1994 по 2004 рік.

Життєпис

Народився 10 квітня 1941 року в сім'ї Мануеля Мокумбі Малуме та Лета Ельсона Куле. Він розпочав навчання в Міссао де Мокумбі (місія Мокумбі), округ Інхарріме, провінція Інхамбан, у Португальській Східній Африці, де закінчив початкове навчання в 1952 році. Середня школа Салазара у місті Мапуто, з 1953 по 1960 рік. З кінця 1950-х років Мокумбі був членом правління «Нуклеуса африканських студентів середнього рівня Мозамбіка» (NESAM).

У 1961 році він був членом засновником Національної спілки студентів Мозамбіка (UNEMO), а згодом генеральним секретарем та віцепрезидентом цієї студентської організації. Після від'їзду до Лісабона в 1960 та 1961 рр. він записався на медичний факультет Лісабонського університету. Пізніше він покинув Португалію з політичних причин і вступив до університету Пуатьє у Франції, де пробув до 1963 року.

У 1962 р. Мокумбі брав участь у створенні Фронту визволення Мозамбіка (ФРЕЛІМО) у Танзанії та в розробці його статутів, програми та резолюцій. У 1963 році він перервав навчання та поїхав до Танзанії, де був призначений членом Центрального комітету ФРЕЛІМО та очолив Департамент інформації та пропаганди FRELIMO. З 1965 по 1967 рік був постійним представником ФРЕЛІМО в Алжирі.

У 1967 році Мокумбі відновив навчання в Лозаннському університеті (Швейцарія), та закінчив його як лікар у 1973 році. Під час медичного навчання він пройшов навчання медсестринства в кантональній університетській лікарні, що дозволило йому працювати як медсестра й далі навчатися.

Закінчивши навчання, він працював у Швейцарії, в лікарні де Сент-Луп, з 1973 по 1975 рік, пройшовши школу-інтернат (хірургія, акушерство, медицина та педіатрія). Отримав диплом з планування здоров'я у Дакарі, Сенегал у 1975 році.

Медична кар'єра

Після повернення до Мозамбіку він взяв на себе обов'язки лікаря в секції акушерства та гінекології Центральної лікарні Мапуто, одночасно був директором лікарні Хосе Макамо з 1975 по 1976 роки; гінеколог-акушер центральної лікарні Бейра, головний лікар та провінційний директор охорони здоров'я Софли, 1976—1980.

Протягом своєї кар'єри він брав участь як координатор Національної бази в Бейрі, в Національній кампанії з вакцинації, яка досягла кульмінації в Мозамбіка під час ліквідації кору. У період з 1976 по 1979 рік він брав участь у підготовці Всесвітнього звіту про здоров'я 1978-79.

Політична кар'єра

У 1980—1987 рр. — обіймав посаду міністра охорони здоров'я Мозамбіка. Він приділяв особливий інтерес здоров'ю матері та дитини, створюючи для медсестер основний курс здоров'я матері та дитини. Він також брав участь у створенні та навчанні хірургічних техніків, що сприяло покращенню обслуговування акушерських та невідкладних ситуацій. Він є співавтором публікацій, таких як «Практичне акушерство», 1987 р. та «Втручання в акушерство», 1992 рік.

У 1987—1994 рр. — був міністром закордонних справ Мозамбіка. Очолюючи дипломатію, він сприяв нейтралізації зовнішніх факторів дестабілізації та нормалізував відносин Мозамбіка із Заходом. Він зробив особливий внесок у координацію зусиль Уряду з реконструкції, контролю над інфляцією та економічного зростання між 1994 та 1999 роками.

Мокумбі залишив свою посаду в лютому 2004 року. Він є членом засновником ФРЕЛІМО та Національної асоціації ветеранів визволення. Він також є членом Мозамбіканської асоціації охорони здоров'я (AMOSAPU), Мозамбіканської асоціації захисту сім'ї (AMODEFA) та Асоціації борців за національне визволення (ACLLN).

У період з 2004 по 2013 рік Мокумбі займав посаду Верховного представника європейських та інших країн, що розвиваються, у клінічних випробуваннях (EDCTP)^[6]^[7].