PROFILPELAJAR.COM

	Папа Гуйє
	Папа Гуйє
Особисті дані
Повне ім'я	фр. Papa Gueye
Народження	7 червня 1984 (40 років)
	Дакар, Сенегал
Зріст	192 см
Вага	82 кг
Прізвисько	Па́па, Батько
Громадянство	Сенегал
Позиція	центральний захисник
Професіональні клуби*
Національна збірна
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті. ; Інформацію оновлено 6 липня 2021
Папа Гуйє у Вікісховищі

Папа́ Гуйє́ (фр. Papa Gueye; нар. 7 червня 1984, Дакар, Сенегал) — сенегальський футболіст, центральний захисник.

Клубна кар'єра

Виріс у родині директора школи та викладачки. Розпочав грати у футбол у 6 років, відвідуючи футбольний гурток при школі. У 1999 році вступив до футбольної школи^[1].

«Дуан»

Починав кар'єру у клубі «Дуан» із Дакару. На початку професійної кар'єри тренери використовували його на різних позиціях, зокрема нападника й півзахисника^[2]. Цей клуб був доволі успішним у Сенегалі, але у визначних матчах Гуйє участі не брав.

«Волинь»

У другій частині сезону 2004/05 років став гравцем українського клубу «Волинь». До кінця сезону він зіграв 12 матчів, а наступного сезону — 15 матчів. Усього в чемпіонаті України зіграв 27 матчів, але не зміг відзначитися голами. За весь час не отримав жовтих та червоних карток. У 2006 році покинув луцький клуб.

«Металіст»

У «Металісті» починав як опорний півзахисник, але з часом закріпився на позиції центрального захисника. За перший сезон зіграв 24 матчі й забив 1 гол, отримав першу за свою кар'єру в Україні жовту картку. Став одним із найкращих захисників України 2007 року за версією вболівальників^[3]^[4]. За підсумками 2008 року був визнаний уболівальниками України найкращим легіонером чемпіонату^[5]. Дістався разом із клубом 1/4 фіналу Ліги Європи, а згодом узяв і срібло УПЛ. 2015 року сенегалець покинув «Металіст», але посів 9-е місце серед гравців із найбільшою кількістю ігор в історії клубу.

«Дніпро»

Навесні 2015 року перейшов до «Дніпра». Дебютував у 17 турі чемпіонату, а згодом став залучатися до ігор у Лізі Європи. Улітку 2016 року покинув команду. Після виступів у «Дніпрі» в Гуйє залишилися ненайкращі спогади:

Я втомився від напруги. Нам майже рік не платили зарплату і постійно щось обіцяли. Мене сильно пригнічувала ця ситуація, тому було неможливо нормально працювати^[6].

Подальша кар'єра

У серпні 2016 року підписав контракт із російським клубом «Ростов». У складі ростовської команди не зміг стати гравцем основного складу і вже взимку її залишив.

У лютому 2017 року на правах вільного агента приєднався до казахстанського «Актобе», залишив команду у червні того ж року після завершення контракту, який вирішено не продовжувати. Провів 11 ігор, один раз був визнаний найкращим гравцем матчу (проти «Тараза»^[7]) і отримав одну червону картку^[8]. На початку 2018 року, аби підтримати форму, тренувався з київським «Динамо»^[9].

У жовтні 2018 року повернувся до чемпіонату України, уклавши контракт із львівськими «Карпатами»^[10]^[11]. Дебютував 10 листопада у виїзному матчі 15 туру чемпіонату України проти луганської «Зорі» (1:2), замінивши на 89-й хвилині матчу Франсіско Ді Франко. 1 грудня в матчі проти київського «Арсеналу» (1:1) забив гол у свої ворота.

29 липня офіційно став гравцем «Дніпра-1»^[12]. За сезон 2019/20 Папа записав до свого активу 13 матчів у Прем'єр-лізі та 1 — у Кубку України, після чого покинув клуб у статусі вільного агента^[13].

12 жовтня 2020 року Гує підписав угоду з друголіговим клубом «Метал» (Харків)^[14]. У липні 2021 року завершив ігрову кар'єру^[15].

Кар'єра у збірній

У жовтні 2009 року був викликаний до збірної Сенегалу на товариський матч зі збірною Кореї.

У серпні 2010 року головний тренер збірної України Мирон Маркевич заявив, що хотів би ввести Папу до складу своєї команди, а сам Папа відмовився виступати за Сенегал, і залишалося тільки оформити йому українське громадянство, що, на думку Маркевича, було «справою часу»^[16]. Але Гуйє так і не отримав український паспорт.

На початку 2012 року Папа Гуйє був викликаний у національну збірну Сенегалу^[17]. Загалом за «левів терангі» Гує того року зіграв у 5 матчах, а також був учасником Олімпійських ігор 2012 року, зігравши чотири гри за олімпійську збірну.

Досягнення

«Дуан»:

Бронзовий призер чемпіонату Сенегалу: 2003
Володар Кубка Сенегалу (2): 2003, 2004
Срібний призер чемпіонату Сенегалу: 2004

«Металіст»:

Срібний призер чемпіонату України: 2012/13
Бронзовий призер чемпіонату України (7): 2006/07, 2007/08, 2008/09, 2009/10, 2010/11, 2011/12, 2013/14

«Дніпро»:

Бронзовий призер чемпіонату України: 2015/16

Статистика виступів в Україні

Сезон	Клуб	Ліга	Чемпіонат		Кубок
Сезон	Клуб	Ліга	Ігри	Голи	Ігри	Голи
2004—2005	«Волинь» (Луцьк)	Вища ліга	12	0	0	0
2005—2006	«Волинь» (Луцьк)	Вища ліга	15	0	1	0
2006—2007	«Металіст» (Харків)	Вища ліга	24	1	6	0
2007—2008	«Металіст» (Харків)	Вища ліга	29	0	1	0
2008—2009	«Металіст» (Харків)	Вища ліга	25	0	3	0
2009—2010	«Металіст» (Харків)	Вища ліга	30	2	1	0
2010—2011	«Металіст» (Харків)	Вища ліга	20	1	0	0
2011—2012	«Металіст» (Харків)	Вища ліга	24	0	0	0
2012—2013	«Металіст» (Харків)	Вища ліга	25	0	0	0
2013—2014	«Металіст» (Харків)	Вища ліга	29	1	3	0
2014—2015	«Металіст» (Харків)	Вища ліга	16	0	4	0
2015—2016	«Дніпро» (Дніпро)	Вища ліга	22	0	5	0
2018—2019	«Карпати» (Львів)	Вища ліга	7	0	1	0
2019—2020	«Дніпро-1» (Дніпро)	Вища ліга	13	0	1	0