Пакт Бріана — Келлоґа (англ. Kellogg–Briand Pact), відомий також як Паризький пакт та офіційно Загальний договір про відмову від війни як інструменту національної політики[1] — міжнародна угода про відмову від війни, як знаряддя національної політики[2]. Підписана 27 серпня 1928 року в Парижі 15 державами[3][4]. Угода отримала назву за іменами ініціаторів — міністра закордонних справ Французької республіки Арістида Бріана та держсекретаря США Френка Келлоґа[5].
Угоду було підписано поза рамками Ліги Націй спочатку 15 (Австралія, Бельгія, Велика Британія, Ірландія, Індія, Італія, США, Франція, Німеччина, Канада, Нова Зеландія, ПАР, Польща, Чехословаччина та Японія[6]), а згодом ще 47 державами. Її ратифікували у багатьох країнах, зокрема в США, Французькій республіці, Великій Британії, Німецькій Державі, Королівстві Італія, Японській імперії, Радянському Союзі. Угода стала найбільш масштабним актом в рамках миротворчих ініціатив після Першої світової війни[7].
У деяких країнах, наприклад США, вона залишається чинною й досі (станом на 2020). Але вона все одно не вберегла світ від війни.
Література
- М. А. Миронова. Бріана — Келлоґа пакт // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
- О. С. Пархомчук. Московський протокол 1929 // Українська дипломатична енциклопедія
- Ellis, Lewis Ethan. Frank B. Kellogg and American foreign relations, 1925-1929 (1961).
- Ellis, Lewis Ethan. Republican foreign policy, 1921-1933 (1968).
- Hathaway, Oona A. and Scott J. Shapiro. The Internationalists: How a Radical Plan to Outlaw War Remade the World (2017), 581 pp. online review
Примітки
Посилання
.jpg)
