Мати Анни Павлової, праля Любов Федорівна Павлова, була одружена з відставним солдатом Матвієм Павловим, однак біографи сходяться на тім, що Анна Павлова була побічною дочкою Любові Федорівни й відомого залізничного підрядника й московського банкіра Лазаря Полякова.[9][10]
Великий вплив на її виконавську манеру зробила спільна робота з балетмейстерами А. Горським і особливо Михайлом Фокіним. Анна Павлова виконувала головні ролі в балетах М. Фокіна «Шопеніана», «Павільйон Арміди», «Єгипетські ночі» і ін.
А. Павлова на карикатурі П. Робера, 1903 рік
У 1907 році на благодійному вечорі в Маріїнськім театрі Анна Павлова вперше виконала поставлену для неї М. Фокіним хореографічну мініатюру «Лебідь» (пізніше Умираючий лебідь), що стала згодом одним із символів російського балету XX століття.
У 1910 році перейшла на так назване положення «гастролерки», створила власну трупу. Разом із цією трупою гастролювала в багатьох країнах світу. Спеціально для трупи А. Павлової М. Фокіним були поставлені кілька балетів. Серед них — «Сім дочок гірського короля».
Останній виступ балерини в Маріїнському театрі відбувся у 1913 році, а в Росії — в 1914 році, після чого вона влаштувалася в Англії і в Росію більше не поверталася.
У 1921—1925 роках Анна Павлова гастролювала по США, організатором її гастролей був американський імпресаріо російського походження Соломон Юрок. 1921 року Анна Павлова також виступала в Індії і завоювала увагу індійської публіки в Делі, Бомбеї і Колкаті[11].
Ім'я Павлової ще при житті балерини стало легендарним. Померла вона в Гаазі, під час гастролей, 23 січня 1931 року від пневмонії. Незважаючи на бажання балерини повернутися на батьківщину, урна з її прахом перебуває в закритому колумбарії крематроію Голдерс-Грін в Лондоні. По легенді останніми її словами були: «Приготуйте мій костюм лебедя!». У 2009 році ці слова були винесені в заголовок російського фільму про смуток, тугу й очікування смерті.[12]
Визнання
Під час австралійського турне Анна Павлова справила на публіку таке враження, що її ім'ям назвали дуже популярне тістечко, що стало національним символом Австралії.
↑Відомий імпресаріо балерини Сол Юрок у своїх мемуарах (Sol Hurok. Impressario. Random House, New York, 1946) писав, що Павлова дозволила йому після її смерті оголосити її єврейське походження
↑Олег Керенський приводить твердження Володимира Полякова — сина Лазаря Полякова про те, що Ганна була побічною дочкою його батька (Див.: Oleg Kerensky. Anna Pavlova. N-Y., Dutton Publ., 1973. ISBN 0-525-17658-6)
↑«Синтез мистецтв. Видовищні мистецтва індії» М. П. Котова
