PROFILPELAJAR.COM

село Оріхове-Донецьке
Країна	Україна
Область	Луганська область
Район	Щастинський район
Тер. громада	Щастинська міська громада
Код КАТОТТГ	UA44160090080098801
Основні дані
Засноване	1962
Населення	69
Площа	1,44 км²
Густота населення	47,92 осіб/км²
Поштовий індекс	93712
Телефонний код	+380 6473
Географічні дані
Географічні координати	48°46′16″ пн. ш. 38°48′8″ сх. д. / 48.77111° пн. ш. 38.80222° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	53 м
Водойми	заповідне урочище Біляєвське оз.Горіхове річка Сіверський-Донець
Найближча залізнична станція	Шипилове
Відстань до; залізничної станції	26 км
Місцева влада
Адреса ради	93710, Луганська обл., Щастинський р-н, м. Щастя, площа.Миру, 9
Карта
	Оріхове-Донецьке
	Оріхове-Донецьке
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Оріхове.

Оріхове-Донецьке — село в Україні, у Щастинській міській громаді Щастинського району Луганської області. Населення становить 69 осіб. Орган місцевого самоврядування — Щастинська міська ВЦА.

Географія

Географічні координати: 48°46' пн. ш. 38°48' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 1,44 км².

Село розташоване за 12 км від Трьохізбенки. На південь від Оріхового-Донецького протікає річка Сіверський Донець.

Клімат Оріхового-Донецького
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	−2,9	−2,4	2,8	14,4	21,9	25,8	27,4	26,6	20,6	12,5	4,4	0,0	12
Середня температура, °C	−6	−5,6	−0,5	9,6	16,5	20,4	22,0	21,2	15,5	8,5	1,6	−2,6	8
Середній мінімум, °C	−9	−8,8	−3,8	4,8	11,1	15,0	16,7	15,8	10,5	4,5	−1,1	−5,2	4
Норма опадів, мм	43	32	27	38	42	60	54	40	36	31	45	48	496
Джерело: climate-data.org

Засноване 1674 року як хутір Оріхово-Донецький надвірним радником Бантишем. Територія хутора була заселена сербами, хорватами, угорцями, волохами православного віросповідання, а також російськими і українськими селянами з Воронезької, Курської, Чернігівської губерній^[1].

1962 року поселенню надано статус села.

За даними перепису 2001 року населення села становило 69 осіб, з них 8,7% зазначили рідною українську мову, а 91,3% — російську^[3].

Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9
Михайличенко В.В., Борзенко М.О., Жигальцева В.Л. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Луганська область. — Луганськ : Янтар, 2008. — 918 с. — 3500 прим.