Онуфріївка

селище Онуфріївка
Герб Онуфріївки Прапор Онуфріївки
Вулиця Центральна
Вулиця Центральна
Вулиця Центральна
Країна Україна Україна
Область Кіровоградська область
Район Олександрійський район
Тер. громада Онуфріївська селищна громада
Код КАТОТТГ UA35080070010099782 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засновано 1741
Статус із 2024 року
Населення 3 657 (01.01.2022)[1]
Поштовий індекс 28100
Телефонний код +380 5238
Географічні координати 48°54′16″ пн. ш. 33°26′53″ сх. д. / 48.90444° пн. ш. 33.44806° сх. д. / 48.90444; 33.44806
Водойма річки: Омельник, Сухий Омельничок, Розсошин


Відстань
Найближча залізнична станція: Павлиш
До станції: 7 км
Селищна влада
Адреса 28100, смт Онуфріївка, вул. Центральна, 7
Голова селищної ради Береза Віталій Миколайович[2]
Вебсторінка https://onufriivska-gromada.gov.ua/
Карта
Онуфріївка. Карта розташування: Україна
Онуфріївка
Онуфріївка
Онуфріївка. Карта розташування: Кіровоградська область
Онуфріївка
Онуфріївка
Мапа

Онуфріївка у Вікісховищі

Ону́фріївка — селище в Україні, адміністративний центр Онуфріївської селищної громади Олександрійського району Кіровоградської області, колишній адміністративний центр Онуфріївського району. Населення — 3657 осіб.

Географія

У селищі річка Розсошин впадає у річку Омельник.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Кількість Відсоток
українська 4095 93.13%
російська 273 6.22%
вірменська 20 0.45%
білоруська 6 0.14%
румунська 1 0.02%
інші/не вказали 2 0.04%
Усього 4397 100%

Історія

Рідна мова населення Онуфріївки за даними перепису 2001 року

Найдавніші сліди існування людини на території колишнього Онуфріївського району відносять до доби неоліту.

Назва

Топонім Онуфріївка походить від прізвища засновника. Крім назви Онуфріївка в різні періоди вживалися її видозміни, зокрема «Онохреевка», «Анофреевка», «Оноприївка»[4].

Заснування поселення

Перша документальна згадка про хутір відставного козака Василя Онуфрієнка, датована 1741 р. при описі Задніпровських володінь Потоцької сотні Миргородського полку:

«Василь Онофрей показал, что имеет на той стороне Днепра на врочище ретце Омельничку хутор с принадлежащими к нему сенокосами и полем пахатним обома сторонами, да на оной же ретце мельница о двох колах и став, занятие ним, Онофреем, тому деется годов более десяти. К сей сказке по прошению Василя Онуфриенка неграмотного ратуши Потоцкой подписок Никола Данилов руку приложил»[5].

У подальшому хутір козака Онуфрієнка згадувався в 1744 р. в описі поселень Миргородського полку за їх власниками, у 1745 р. в описі Данила де Боскета та присутній на карті цього ж автора, яка була додатком до опису[6].

Слід зазначити, що на території сучасної Онуфріївки розміщувався не лише хутір козака Онуфрієнка. Так, місцевим краєзнавцям вдалося віднайти розташування хутора Омеляна Розсохи, що складався «о двох избах, с греблею, ставом, мельницей, с сенокосными лугами и пахотным полем да у Могилуватом буераке пасека». Він розміщувався навпроти балки р. Могилюватої — околиці Онуфріївки, в кінці вул. Поштової. На цьому місці ще залишилися рештки греблі. Крім хутора Розсохи, дослідникам вдалося встановити приблизне розміщення хутора козака Онуфрієнка на злитті річок Омельничок та Сухий Омельник (на території сучасного Онуфріївського парку), хуторів козака Андрія Шевченка та Грицька Христишина[7]. З плином часу ці хутори злилися в одне поселення і в подальшому існували під однією назвою.

Нова Сербія (1752—1764)

У 1752 році із створенням військових поселень Онуфріївка увійшла до складу Нової Сербії і стала власністю Івана Хорвата. Підтвердженням цього є відомість 1758 р. про осіб, які перейшли на житло в поселення Нової Сербії та Новослобідського козачого полку, де зазначається, що з Кременчуцької сотні перейшли:

«Микола Коваль; Матвей Шаповал — в новопоселяемой его ж високопревосходительством господином генералом лейтенантом Хорватом слободки, прозываемой Онуфреевки»[8].

Станом на 1774 р. Онуфріївка знаходилась в державній власності, про це свідчить Й. А. Гіндельштедт у своїй розповіді про подорож Єлисаветградською провінцією:

«…из слободы Зыбкой мы ехали 10 верст прямо к N, до слободы Онохреевки — казенной деревни семейств во 100; жители все — малороссы, пришедшие сюда с обеих сторон Днепра. В деревне есть церковь, лежащая на северной стороне речки Омельник Келебердянский, близ устья Сухого Омельника»[9].

Ця церква на 1776 р. носила ім'я Преподобного Спиридона, мала 50 приходських дворів[10].

Оскільки Кременчук був столицею Новоросійської губернії, то землі довкола нього були ласим шматком для багатьох знатних дворян. Онуфріївка не стала виключенням. Після 1776 р. вона втратила статус державного «казенного» села і перейшла у власність до капітана Івана Івановича Комбурлея (Конбурлея), який у 1774—1775 рр. був цолнером кременчуцької прикордонної митниці[11]. За його кошти було збудовано Івано-Предтечанську церкву, в якій він був похований разом зі своєю дружиною Феодосією[12].

Підтверджують та доповнюють відомості про Онуфріївку того періоду спогади Жильбера Ромма та Михайла Загряжського. Зокрема, Ромм під час подорожі в Крим в 1786 р. зазначав:

«… в 18 верстах от Крюкова находится принадлежащая частному владельцу деревня Онуфриевка, примерно в 90 домов. Подле нее протекает небольшая речка Омельник»[13].

В свою чергу, Михайло Загряжський у своїх «Записках…» станом на 1791 р. згадував:

«… Близ Кременчуга заезжаю к бывшему однополчанину порудчику Турунже, у которого по причине надобности часто быть в Кременчуге остановился на несколько дней. С ним поехали к соседу его, П. И. Конбурлею, который также служил со мной в Харьковском полку, а по случаю его брата — Михаила Ивановича — … село называется Анофреевка, 1000 душ при значительном количестве земли нераздельно с братом… По тогдашнему времю и краю жил великолепно. Он очень был рад. Показывал все свое заведение, прекрасных лошадей и прочее…»[14].

Після смерті І. І. Комбурлея у 1792 р. Онуфріївкою володіли спільно його сини — Михайло та Петро. Михало Комбурлей у свій час був сенатором, дійсним статським радником, курським (1798 р.) та волинським губернатором (1807—1817 рр.), а його брат Петро був начальником гусарських ескадронів конвою Потьомкіна в 1789—1791 рр., звільнився в запас в чині секунд-майора[12].Окрім Онуфріївки, у власності Михайла Комбурлея знаходилися сусідні села: Омельник, Іванівка, Камбурліївка[15].

Після смерті М. І. Комбурлея у 1821 р. його землі, зокрема й Онуфріївка, перейшли у власність до його зятя, графа Михайла Дмитровича Толстого — дійсного статського радника, полковника гвардії артилерії, голови імператорського товариства сільського господарства Півдня Росії. Після виходу у відставку в 1835 р., М. Д. Толстой поселився в Онуфріївці, де постійно проживав до 1847 р.[16]. За Михайла Дмитровича була розбудована більша частина Онуфріївського парку (так званий Старий парк). Існує припущення, що він розбудовувався німецькими та чеськими майстрами[17].

Після одруження графа Михайла Михайловича Толстого (старшого) (1835—1898 рр.), сина Михайла Дмитровича та Катерини Михайлівни (уродженої Комбурлей), на міщанці Олені Григорівні Смирновій Онуфріївка переходить у його власність. Михайло Михайлович Толстой (старший) відомий перш за все своєю меценатською діяльністю. Він довгий час був директором Одеського міського театру, заклав будівництво нової будівлі для нього та сприяв розбудові Онуфріївки[18].

Найбільш прогресивний період історії Онуфріївки пов'язаний з сином Михайла Михайловича Толстого (старшого) та Олени Григорівни (уродженої Смирнової) — графом Михайлом Михайловичем Толстим (молодшим). Він успадкував від батька близько 40 маєтків у Херсонській, Харківській та інших губерніях. Михайло Михайлович займав високі державні посади, був камергером, дійсним статським радником, членом Ради імперського товариства сільського господарства Півдня Росії, гласним (депутатом) Одеської міської думи, почесним попечителем Одеської міської публічної бібліотеки, якій передав 770 томів книг і журналів вартістю близько 100 тисяч рублів. До того ж, М. М. Толстой був засновником і головою Одеської станції швидкої медичної допомоги, яка на той час була другою у Російській імперії[19]. Під керівництвом графа Михайла Михайловича Толстого (молодшого) розпочинається розбудова так званого Нового парку в Онуфріївці. Найбільш імовірно, що він був закладений у 1884 р., про що може свідчити напис «1884» на кладці льоднику в розсаднику на півдні парку[17]. За кошти Михайла Михайловича також була споруджена земська школа в Онуфріївці (на деяких цеглинах можна побачити літеру «Т», як маркувальний знак цегляного заводу Толстих в Онуфріївці), а також у 1896 р. земська лікарня у с. Павлиш, що за 7 км від Онуфріївки[20].

Станом на 1886 рік у містечку, центрі Онуфріївської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії, мешкало 1414 осіб, налічувалось 254 дворових господарства, існували православна церква, школа, 5 лавок, відбувалось 3 ярмарки на рік: Середопісний, Микільський 9 травня та Покровський[21].

Михайло Михайлович Толстой був великим землевласником і впроваджував на своїх землях передові методи господарювання, в економії використовувалися на той час досконала техніка, залізні плуги, кінні молотарки та віялки. Був навіть трактор «Фордзон». На фермах вирощувались коні орденської породи, які користувались попитом у Росії і за кордоном. Вирощувались вівці породи рамбульє (8 тис. голів), корови сіро-української породи (600 голів), вовну з овець відправляли на Білостоцьку і Лодзинську суконні фабрики.

Внаслідок революційних подій 1917 р. Онуфріївка залишається без власника. У лютому 1919 року більшовики захопили Онуфріївку[22]. Михайла Михайловича Толстого (молодшого) позбавили графського титулу, його маєток в Онуфріївці був розграбований біднотою. До того ж, Толстого ледь не розстріляли чекісти з Олександрійської повітової ЧК, життя йому врятували онуфріївські селяни[23]. У 1919 р. Михайло Михайлович Толстой разом з матір'ю Оленою Григорівною емігрували до Швейцарії.

Наприкінці серпня 1920 р. більшовики були вибиті із села в ході рейду Степової дивізії під командуванням С. Клепача (отаман Палій). Більшовицькі донесення того часу повідомляли:

«Бандитами занято село Онуфриевка, часть милиции захвачена, часть отступила. По непроверенным сведениям, бандитов в означенном районе до 2-х тысяч человек. В районах Павлыша и Лекаревки оперируют банды численностью 1000 человек. Организовано было по уезду 23 волостных и 132 сельских Комнезаможей, работало 22 инструктора. Теперь организованная работа прекратилась из-за бандитизма…»[24].

Міжвоєнний період

Відомий український педагог Василь Сухомлинський після закінчення навчання з вересня 1939 по червень 1941 року працював учителем української мови і літератури в Онуфріївській середній школі.

Онуфріївка входила до Олександрійського ґебіту Миколаївської генеральної округи.

Післявоєнний період

У 1968 році Онуфріївка отримала статус селища міського типу.

Інфраструктура

Кінний завод

На території колишньої економії графів Толстих розмістився Онуфріївський кінний завод № 175[25][26] — постійний учасник Всеукраїнських та міжнародних спортивних змагань з кінного спорту. Його вихованці — коні чистокровної англійської верхової породи — олімпійські чемпіони, призери великих та малих Дербі, переможці змагань на Ростовських та Одеських іподромах.

Онуфріївський дендропарк у вересні (2015)

Пам'ятки

Дендропарк

З родиною графів Толстих пов'язане заснування Онуфріївського дендропарку. Керував роботами по закладенню парку один із учнів відомого російського вченого Докучаєва. Всі роботи виконувалися руками простого люду-кріпаків графа Толстого. Старий парк відлічує свій вік з 20-х років 19 ст., а новий — на південь від річки Омельничок — посаджений на півстоліття пізніше. Площа парку займає 84 га, з яких 22 га займає водне дзеркало ставків. На його території налічувалося понад 100 видів дерев та кущів, оригінальні альтанки, містки, малі архітектурні форми, насипний острів з альтанкою та купальнею, біля будинку були два басейни з фонтанами, розарій. Алеї парку було розміщено за класичним англійським зразком. Селянам суворо заборонялося заходити до панського парку. Перепустки мали тільки робітники, які розчищали алеї, доглядали за деревами та численними квітниками, а також за лебедями на паркових ставах. Пізніше селянам дозволили брати воду для своїх потреб з одного із ставків. Досі він зберіг свою назву — селянський. Весь парк було обнесено двометровою цегляною огорожею з декоративними ґратами.

У 1960 році Рада Міністрів УРСР прийняла Постанову, за якою Онуфріївський дендропарк було визнано пам'яткою садово-паркової архітектури 19 ст.

Біла їдальня графа Толстого
Пам'ятник воїнам-землякам

Пам'ятки архітектури

Пам'ятки історії

  • Братська могила радянських воїнів (біля адміністративного будинку)
  • Братська могила мирних жителів (дендропарк)
  • Пам'ятник воїнам-землякам (центр)
  • Місце розстрілу радянських патріотів (територія кінного заводу)
  • Пам'ятний знак на місці загибелі А. Комара, радянського розвідника (дорога на Павлиш)
  • Школа, в якій працював В. О. Сухомлинський
  • Місце будинку, де жив Т. Д. Дерибас, професійний революціонер (кінотеатр)
  • Пам'ятний знак на честь К. С. Назаренка, командира партизанського загону (вул. Поштова)

Пам'ятка природи

Персоналії

З краєм тісно пов'язані імена графів Толстих — Михайла Дмитровича (1804 — 1891 рр.), його сина Михайла Михайловича (1834 — 1898 рр.), та внука Михайла Михайловича (молодшого) (1862 — 1927 рр.). Графи володіли 13 тис. десятин землі та навколишніми селами. Усі вони займалися благодійницькою діяльністю та меценатством, впроваджували передові технології у веденні сільського господарства. З іменем Михайла Дмитровича Толстого пов'язують закладення Онуфріївського дендропарку. Михайло Михайлович (старший) розбудовував економію. Михайло Михайлович (молодший) побудував за власні кошти школу в Онуфріївні та Павлиші, лікарню в Павлиші, ветлікарню в Онуфріївні, та інші соціальні об'єкти; завершив розбудову Онуфріївського дендропарку. Графи Толсті були видатними благодійниками і меценатами свого часу. На кошти Михайла Михайловича було збудовано в Одесі станцію «Швидкої допомоги». Кожен з графів був попечителем училищ та шкіл для дітей з бідних родин. Графи зробили величезний внесок у розвиток землеробства та виноградарства півдня Російської імперії. Після подій жовтня 1917 року життя останнього графа Толстого склалося трагічно. Позбавлений усього майна, тяжко хворий Михайло Михайлович Толстой разом з матір'ю Оленою Григорівною виїздить до Женеви. Там і закінчився його життєвий шлях (30 серпня 1927 року). З його смертю обірвалася одна з гілок славного роду Толстих.

  • Ангелуца Юрій Володимирович — молодший сержант Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
  • Рудницький Сергій Миколайович (1978—2022) — головний сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що відзначився під час російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Голова селищної ради

  • Самородченко Сергій Миколайович — 2014
  • Пивовар Леонід Федорович — 2017
  • Береза Віталій Миколайович — з 2020[2]

Див. також

Примітки

  1. http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
  2. а б https://onufriivska-gromada.gov.ua/kerivnictvo-12-46-01-12-01-2021/
  3. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  4. Іванов Я. Онуфріївка // Гардаріка: матеріали Всеукраїнського конкурсу науково-популярних статей. — Харків. : Право, 2015. — С. 71
  5. Пивовар А. В. Поселення Задніпрських місць до утворення Нової Себрії в документах XVIII ст. — К. : Академперіодика, 2003. — С. 147
  6. Пивовар А. В. Поселення Задніпрських місць до утворення Нової Себрії в документах XVIII ст. — К. : Академперіодика, 2003. — С. 179, 187
  7. Постриган В. В., Сурмило В. І. Історія Онуфріївського району — Кременчук, 2010. — С. 44
  8. Пивовар А. В. Поселення Задніпрських місць до утворення Нової Себрії в документах XVIII ст. — К. : Академперіодика, 2003. — С. 243
  9. Гіндельштедт Йоган-Антон Подорож Єлисаветградською провінцією 1774 року;— К. : Академперіодика, 2005. — С. 41
  10. Православна церква на півдні України (1775—1781) / Упорядник: І. Лиман. // Джерела з історії Південної України. Том 4. — Запоріжжя. : РА"Тандем-У", 2004. — С. 152
  11. Макидонов А. В. Персональный состав административного аппарата Новоросии XVIII века ст. — Запорожье: Просвіта, 2011. — С. 24
  12. а б Постриган В. В., Сурмило В. І. Історія Онуфріївського району — Кременчук, 2010. — С. 59
  13. Жильбер Ромм Путежествие в Крым в 1786 г. — Ленинград: Издание Ленинградского государственногого университета, 1941. — С. 22
  14. Загряжский М. П. Записки // Лица. Биографический альманах. Вып. 2. — М.; СПб, 1993. — С. 118
  15. Алфавит дачам генерального межевания Александрийского уезда, Херсонской губернии — Александрия: типография Ф. Х. Райхельсона, 1898. — С. 50
  16. Постриган В. В., Сурмило В. І. Історія Онуфріївського району — Кременчук, 2010. — С. 66
  17. а б Постриган В. В., Сурмило В. І. Історія Онуфріївського району — Кременчук, 2010. — С. 71
  18. Постриган В. В., Сурмило В. І. Історія Онуфріївського району — Кременчук, 2010. — С. 67
  19. Постриган В. В., Сурмило В. І. Історія Онуфріївського району — Кременчук, 2010. — С. 66-67
  20. Постриган В. В., Сурмило В. І. Історія Онуфріївського району — Кременчук, 2010. — С. 75
  21. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  22. Історія міст і сіл УРСР. Кіровоградська область. — К. : Інститут історії академії наук УРСР, 1972 — С. 649
  23. Постриган В. В., Сурмило В. І. Історія Онуфріївського району — Кременчук, 2010. — С. 68-69
  24. Сергеєв В. На зламі. Нарис історії придніпровських територій Олександрійського повіту Херсонської губернії напередодні та під час Національно-визвольних змагань 1917 - 1920 років (PDF).
  25. Бизнес гид. Онуфриевский конный завод № 175
  26. Коні не винні! Чи поверне Онуфріївський кінний завод собі колишню славу?. Архів оригіналу за 19-09-2012. Процитовано 21-11-2010.

Посилання

Read other articles:

KH. Syamsul Hadi Abdan, S.AgLahir7 Januari 1944GontorMeninggal18 Mei 2020Dikenal atasPimpinan Pondok Modern Darussalam Gontor PonorogoJabatanPondok Modern Darussalam GontorPendahuluKH Ahmad Sahal KH Zainuddin Fananie KH Imam ZarkasyiKH Shoiman Luqmanul HakimDrs. KH Imam BadriSitus webhttp://www.gontor.ac.id KH. Syamsul Hadi Abdan, S.Ag (7 Januari 1944 – 18 Mei 2020) adalah seorang mantan Pimpinan Pondok Modern Darussalam Gontor Ponorogo bersama 2 orang lainnya Dr. KH Abdullah...

 

Anita Noeringhati Ketua DPRD Sumatera SelatanPetahanaMulai menjabat 23 Oktober 2019Ketua Sementara: 24 September-23 Oktober 2019WakilGiri Ramanda KiemasKartika Sandra DesiMuchendi Mahzareki PendahuluM. Aliandra Pati GantadaPenggantiPetahanaAnggota DPRD Sumatera SelatanPetahanaMulai menjabat 24 September 2019Daerah pemilihanSUMATERA SELATAN 1Kota Palembang A (Ilir Barat II, Seberang Ulu I, Seberang Ulu II, Ilir Barat I, Gandus, Kertapati, Plaju, Bukit Kecil)Mayoritas16.801 suaraMasa ja...

 

Motor racing championship held in 2023 2023 FIA Formula 3 Championship Drivers' Champion: Gabriel BortoletoTeams' Champion: Prema Racing Previous 2022 Next 2024 Parent series:Formula One World ChampionshipFormula 2 Championship Support series:Porsche Supercup The 2023 FIA Formula 3 Championship was a motor racing championship for Formula 3 cars sanctioned by the Fédération Internationale de l'Automobile (FIA). The championship was the fourteenth season of Formula 3 racing and the fifth seas...

PausYohanes VIIIAwal masa kepausan872Akhir masa kepausan882PendahuluAdrianus IIPenerusMarinus IInformasi pribadiNama lahirtidak diketahuiLahirtanggal tidak diketahuiRoma, ItaliaWafat882tempat tidak diketahuiPaus lainnya yang bernama Yohanes Paus Yohanes VIII (???-882) adalah Paus Gereja Katolik Roma sejak 872 hingga 882. Menurut legenda mengenai Paus Yohana, seorang perempuan bernama Yohana menjabat sebagai Paus dengan nama Yohanes VIII pada tahun 855 hingga 858. Legenda yang sama mengatakan ...

 

1988 North Carolina lieutenant gubernatorial election ← 1984 November 8, 1988 1992 →   Nominee Jim Gardner Tony Rand Party Republican Democratic Popular vote 1,072,002 1,044,917 Percentage 50.64% 49.36% Lieutenant Governor before election Robert B. Jordan Democratic Elected Lieutenant Governor Jim Gardner Republican Elections in North Carolina Federal government U.S. President 1792 1796 1800 1804 1808 1812 1816 1820 1824 1828 1832 1836 1840 1844 1848 1852 1856...

 

Kantor Jews for Jesus di kota New York. Jews for Jesus (terjemahan: Orang Yahudi untuk Yesus) adalah sebuah organisasi Kristen evangelikal konservatif yang berfokus untuk membawa orang Yahudi untuk masuk Kristen.[1][2][3] Jews for Jesus mendefinisikan orang Yahudi dalam hubungan orang tua dan sejak lahir, tanpa membedakan agama[4] dan para anggotanya menganggap diri sebagai orang Yahudi – baik sesuai definisi hukum Yahudi (Halakha), atau menurut pandangan Jew...

AnkaraNegara TurkiRegionCentral AnatoliaProvinsiAnkaraPemerintahan • Wali kotaMansur Yavaş (CHP) • GubernurKemal ÖnalLuas • Kota2.516,00 km2 (97,100 sq mi)Ketinggian938 m (3,077 ft)Populasi (2007)[1] • Kepadatan1.551,00/km2 (402,000/sq mi) • Perkotaan4.306.105Zona waktuUTC+2 (EET) • Musim panas (DST)UTC+3 (EEST)Kode pos06xxxKode area telepon0312Licence plate06Situs we...

 

Camillo Aularivescovo della Chiesa cattolica  Incarichi ricoperti Arciprete di Monza (1577-1592) Vescovo di Bobbio (1602-1607)  Nato? ad Alessandria Nominato vescovo26 agosto 1602 da papa Clemente VIII Consacrato vescovo8 settembre 1602 dal cardinale Ottavio Paravicini Deceduto11 gennaio 1607 a Bobbio   Manuale Camillo Aulari (Alessandria, ... – Bobbio, 11 gennaio 1607) è stato un vescovo cattolico italiano. Indice 1 Biografia 2 Genealogia episcopale 3 Note 4 Altri progetti ...

 

2018 American medical drama television series The ResidentGenreMedical dramaCreated by Amy Holden Jones Hayley Schore Roshan Sethi Showrunners Todd Jason Harthan Matt Nix Andrew Chapman Starring Matt Czuchry Emily VanCamp Manish Dayal Shaunette Renée Wilson Bruce Greenwood Merrin Dungey Melina Kanakaredes Moran Atias Malcolm-Jamal Warner Glenn Morshower Jane Leeves Morris Chestnut Jessica Lucas Anuja Joshi Miles Fowler Kaley Ronayne Andrew McCarthy ComposerJon EhrlichCountry of originUnited ...

American politician For the sports coach, see Mike Donahue. For the English footballer, see Michael Donohue. For the hurler, see Micheál Donoghue. Michael DonohoeMember of the U.S. House of Representativesfrom Pennsylvania's 5th districtIn officeMarch 4, 1911 – March 3, 1915Preceded byWilliam Walker FoulkrodSucceeded byPeter E. Costello Personal detailsBorn(1864-02-22)February 22, 1864Killeshandra, County Cavan, IrelandDiedJanuary 17, 1958(1958-01-17) (aged 93)Phi...

 

Asunción de la Virgen María a los Cielos La Asunción de la Virgen, Tiziano, Santa Maria gloriosa dei Frari (Venecia).OrigenSantuario Abadía de la Dormición de la Virgen MaríaDatos generalesVeneración Iglesia católica, ortodoxa y anglicanaFestividad 15 de agostoPatrona de Véase Anexo:Patronazgo de la Asunción de María[editar datos en Wikidata] La Asunción de María o Asunción de la Virgen es la creencia, de acuerdo con la tradición y doctrina de la Iglesia católic...

 

American soccer player (born 1995) Alex Muyl Muyl with the New York Red Bulls in 2019Personal informationFull name Alexandre Burke Muyl[1]Date of birth (1995-09-30) September 30, 1995 (age 28)Place of birth New York City, New York, United StatesHeight 5 ft 11 in (1.80 m)Position(s) WingerTeam informationCurrent team Nashville SCNumber 19Youth career2001–2009 Manhattan Kickers2009–2010 BW Gottschee2010–2011 New York Cosmos2011–2013 New York Red BullsCollege ...

1963 film Any Number Can WinOriginal film posterDirected byHenri VerneuilScreenplay byMichel AudiardAlbert SimoninHenri VerneuilBased onThe Big Grabby John TrinianProduced byJacques BarStarringJean GabinAlain DelonClaude CervalEdited byFrançoise BonnotMusic byMichel MagneProductioncompaniesC. C. M.CIPRACit FilmsDistributed byMetro-Goldwyn-MayerRelease dates 3 April 1963 (1963-04-03) (France) 8 October 1963 (1963-10-08) (United States)Running time118 minutesCount...

 

此條目需要补充更多来源。 (2021年7月4日)请协助補充多方面可靠来源以改善这篇条目,无法查证的内容可能會因為异议提出而被移除。致使用者:请搜索一下条目的标题(来源搜索:美国众议院 — 网页、新闻、书籍、学术、图像),以检查网络上是否存在该主题的更多可靠来源(判定指引)。 美國眾議院 United States House of Representatives第118届美国国会众议院徽章 众议院旗...

 

Частина серії проФілософіяLeft to right: Plato, Kant, Nietzsche, Buddha, Confucius, AverroesПлатонКантНіцшеБуддаКонфуційАверроес Філософи Епістемологи Естетики Етики Логіки Метафізики Соціально-політичні філософи Традиції Аналітична Арістотелівська Африканська Близькосхідна іранська Буддій�...

US Federal law enforcement agency Not to be confused with Federal Protective Service (Russia) or Federal Protective Forces. Law enforcement agency Federal Protective ServicePatch of the FPSThe racing stripe logo of the FPSBadge of a Federal Protective Service officerCommon nameFederal Protective ServiceAbbreviationFPSMottoSecure facilities, safe occupantsAgency overviewFormedJanuary 1971; 53 years ago (1971-01)Employees1,400Annual budget$1.3 billion (est.) (2013)Ju...

 

Bahasa LuwiaHieroglif Luwia Dituturkan diKekaisaran Het, Arzawa, Negara-negara Suriah-HetWilayahAnatolia, Suriah UtaraKepunahanskt. 600 SM Rumpun bahasaIndo-Eropa AnatoliaLuwikLuwia DialekLuwia Hieroglif Sistem penulisanHieroglif LuwiaKode bahasaISO 639-3Mencakup:xlu – Aksara paku Luwiahlu – Luwia HieroglifLINGUIST List xlu Aksara paku Luwia hlu Luwia HieroglifGlottologluvi1235[1] Status pemertahanan Punah EXSingkatan dari Extinct (Punah)Terancam CRSi...

 

Pour les articles homonymes, voir Koloff et Simpson. Nikita KoloffNikita Koloff en 2006.Données généralesNationalité AméricainNaissance 9 mars 1959 (65 ans)MinneapolisTaille Entre 6′ 2″ (1,88 m)[1] et 6′ 3″ (1,91 m)[2],[3]Poids Entre 268 lb (122 kg)[1] et 275 lb (125 kg)[2],[3]Catcheur retraitéFédération Mid-Atlantic Championship Wrestling (en)American Wrestling AssociationWorld Championship WrestlingCarrière pro. 1984 - 1992...

Legal designation of the ownership of property by non-governmental legal entities For other uses, see Private property (disambiguation). Part of a series onEconomic systems Major types Capitalism Socialism Communism By ideology Associative Capitalist Corporate Democratic Laissez-faire Mercantilist Neoliberal Neomercantilist Protectionist Social market Welfare Democratic Fascist Feminist Georgist Green Religious Buddhist economics Christian Sabbath economics Islamic Socialist Communalist Commu...

 

Questa voce sull'argomento calciatori croati è solo un abbozzo. Contribuisci a migliorarla secondo le convenzioni di Wikipedia. Segui i suggerimenti del progetto di riferimento. Vedran JešeNazionalità Croazia Altezza188 cm Peso80 kg Calcio RuoloDifensore Termine carriera21 settembre 2021 CarrieraGiovanili  NK Zagabria Squadre di club1 2000-2004 NK Zagabria82 (9)2001→  Trnje Zagabria11 (4)2004-2005 Dinamo Zagabria18 (1)2005-2006 Inter Zaprešić22 (4)20...