PROFILPELAJAR.COM

**ο² Великого Пса**
	; Location of ο2 CMa (circled)
Дані спостереження; Епоха J2000
Сузір’я	Великий Пес
Пряме піднесення	07г 03х 01.47211с
Схилення	–23° 49′ 59.8523″
Видима зоряна величина (V)	3.043
Характеристики
Спектральний клас	B3 Ia
Показник кольору (B−V)	–0.107
Показник кольору (U−B)	–0.778
Тип змінності	типу α Лебедя
Астрометрія
Променева швидкість (Rv)	48.4 км/c
Власний рух (μ)	Пр.сх.: –2.21 мас/р ; Схил.: +3.61 мас/р
Паралакс (π)	1.18 ± 0.40 мас
Відстань	прибл. 2800 св. р.; (прибл. 800 пк)
Абсолютна зоряна; величина (MV)	–7.3
Фізичні характеристики
Маса	21.4 ± 2.2 M☉
Радіус	65 R☉
Світність	220,000 L☉
Ефективна температура	15,500 K
Обертальна швидкість (v sin i)	58 км/с
Інші позначення
	24 Canis Majoris, CD −23°4797, FK5 270, HD 53138, HIP 33977, HR 2653, SAO 172839.
Посилання
SIMBAD	дані для HD+53138

ο² Великого Пса (ο² CMa, омікрон² Великого Пса) — блакитно-білий надгігант у сузір'ї Великого Пса. З 1943 спектр цієї зорі застосовується як одна зі стабільних якірних точок для класифікації інших зір^[3].

Характеристики

ο² Великого Пса є масивним надгігантом спектрального класу B3 Ia^[3]^[8], що вказує на те, що у віці бл.7 мільйонів років^[7], зоря вичерпала запаси водню у ядрі та почала спалення гелію для утворення енергії^[9]. Вона має видиму зоряну величину у +3,043^[2], та є однією з найяскравіших зір сузір'я. Відстань до цієї зорі оцінюється приблизно у 2 800 світлових років (800 парсек), з можливою похибкою 34 %^[1].

Зоря має масу приблизно 21 M_☉^[7] та радіус близько 65 сонячних^[6]. Імовірно у майбутньому зоря вибухне як наднова типу II (колапсом ядра)^[9].

ο² Великого Пса є однією з найбільш яскравих відомих зір — її світність оцінюється бл. 220 000^[6] світностей Сонця (оцінка на підставі температури зовнішньої оболонки у 15 500 K.^[6].

Зоря є змінною типу α Лебедя, яка нерадіально пульсує, що спричиняє зміну яскравості з +2,93 до +3,08 видимих зоряних величин з періодом 24,44 дні^[4]. ο² Великого Пса втрачає масу за рахунок зоряного вітру зі швидкістю 2 × 10⁻⁹ мас Сонця на рік (екв. 1 маси Сонця за кожні 500 мільйонів років)^[10].

Хоча ця зоря розташована на ділянці розсіяного скупчення Collinder 121, малоймовірно, що вона до нього належить. Навпаки, її оптична сусідка, помаранчевий надгігант ο¹ Великого Пса належить до цього скупчення з більшою ймовірністю у 23,1 %, на підставі того, що його власний рух краще узгоджується з рухом скупчення^[11]. Хоча ці дві зорі розташовані на небесній сфері поруч, ο¹ CMa та ο² CMa швидше за все гравітаційно не пов'язані, бо між ними дуже велика відстань^[1]^[9].

Історія назви

У зоряному каталозі «Calendarium of Al Achsasi Al Mouakket», зоря мала назву Таніх аль Адзарі (تاني ألعذاري — taanii al-aðārii), що перекладалось лат. Secunda Virginum, тобто друга діва^[12]. Разом з Адарою (ε CMa), Везеном (δ CMa) та Алудрою (η CMa) вони складають астеризм Аль Адара (ألعذاري), «Діви»^[13]^{[Прим. 1]}

Примітки

↑ ε CMa мала назву Ауль аль Адзарі або Prima Virginum (Перша Діва), ο² CMa — Таніх аль Адзарі (Друга Діва) та δ CMa — Талат аль Адзарі (Третя Діва).

Джерела

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж van Leeuwen, F. (November 2007). Validation of the new Hipparcos reduction. Astronomy and Astrophysics. 474 (2): 653—664. arXiv:0708.1752. Bibcode:2007A&A...474..653V. doi:10.1051/0004-6361:20078357.
↑ ^а ^б ^в ^г Gutierrez-Moreno, Adelina та ін. (1966), A System of photometric standards, т. 1, Publicaciones Universidad de Chile, Department de Astronomy, с. 1—17, Bibcode:1966PDAUC...1....1G
↑ ^а ^б ^в Garrison, R. F. (December 1993), Anchor Points for the MK System of Spectral Classification, Bulletin of the American Astronomical Society, 25: 1319, Bibcode:1993AAS...183.1710G, архів оригіналу за 25 червня 2019, процитовано 4 лютого 2012
↑ ^а ^б Lefèvre, L. та ін. (November 2009), A systematic study of variability among OB-stars based on HIPPARCOS photometry, Astronomy and Astrophysics, 507 (2): 11411201, Bibcode:2009A&A...507.1141L, doi:10.1051/0004-6361/200912304
↑ Wielen, R. та ін. (1999), Sixth Catalogue of Fundamental Stars (FK6). Part I. Basic fundamental stars with direct solutions, № 35, Astronomisches Rechen-Institut Heidelberg, Bibcode:1999VeARI..35....1W
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и Crowther, P. A.; Lennon, D. J.; Walborn, N. R. (January 2006), Physical parameters and wind properties of galactic early B supergiants, Astronomy and Astrophysics, 446 (1): 279—293, arXiv:astro-ph/0509436, Bibcode:2006A&A...446..279C, doi:10.1051/0004-6361:20053685
↑ ^а ^б ^в Tetzlaff, N.; Neuhäuser, R.; Hohle, M. M. (January 2011), A catalogue of young runaway Hipparcos stars within 3 kpc from the Sun, Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, 410 (1): 190—200, arXiv:1007.4883, Bibcode:2011MNRAS.410..190T, doi:10.1111/j.1365-2966.2010.17434.x{{citation}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
↑ The Colour of Stars, Australia Telescope, Outreach and Education, Commonwealth Scientific and Industrial Research Organisation, 21 грудня 2004, архів оригіналу за 10 березня 2012, процитовано 16 січня 2012
↑ ^а ^б ^в Kaler, James B., OMI-2 CMA (Omicron-2 Canis Majoris), Stars, University of Illinois, архів оригіналу за 14 травня 2021, процитовано 28 лютого 2012
↑ Prinja, R. K.; Massa, D. L. (October 2010), Signature of wide-spread clumping in B supergiant winds, Astronomy and Astrophysics, 521: L55, arXiv:1007.2744, Bibcode:2010A&A...521L..55P, doi:10.1051/0004-6361/201015252
↑ Baumgardt, H.; Dettbarn, C.; Wielen, R. (October 2000), Absolute proper motions of open clusters. I. Observational data, Astronomy and Astrophysics Supplement, 146: 251—258, arXiv:astro-ph/0010306, Bibcode:2000A&AS..146..251B, doi:10.1051/aas:2000362
↑ Knobel, E. B. (June 1895), Al Achsasi Al Mouakket, on a catalogue of stars in the Calendarium of Mohammad Al Achsasi Al Mouakket, Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, 55: 429—438, Bibcode:1895MNRAS..55..429K, doi:10.1093/mnras/55.8.429{{citation}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
↑ Allen, R. H. (1963), Star Names: Their Lore and Meaning (вид. Reprint), New York: Dover Publications Inc, с. 130, ISBN 0-486-21079-0, процитовано 12 грудня 2010