Оксид свинцю(II)
Назва за IUPAC	Плюмбум(ІІ) оксид
Інші назви	Моноксид свинцю Глет Масикот Оксид свинцю Галеніт
Ідентифікатори
Номер CAS	1317-36-8
PubChem	14827
Номер EINECS	215-267-0
KEGG	C17379
ChEBI	81045
RTECS	OG1750000
SMILES	O=[Pb]
InChI	InChI=1S/O.Pb
Властивості
Молекулярна формула	PbO
Молярна маса	223.20 г/моль
Зовнішній вигляд	червоний або жовтий порошок
Густина	9.53 г/см3
Тпл	888 °C
Розчинність (вода)	α-PbO: 0.0504 г/л (25 °C) β-PbO: 0.1065 г/л (25 °C)[1]
Розчинність	нерозчинний у розведеному лузі, етанолі розчиняється в концентрованих лугах розчинний у HCl, хлориді амонію
Структура
Кристалічна структура	Тетрагональна сингонія, tP4
Просторова група	P4/nmm, №129
Небезпеки
ГГС піктограми
ГГС формулювання небезпек	302, 332, 351, 360Df, 362, 373, 410
ГГС запобіжних заходів	201, 202, 260, 261, 263, 264, 270, 271, 273, 281, 301+312, 304+312, 304+340, 308+313, 312, 314, 330, 391, 405, 501
NFPA 704	0 3 0
Температура спалаху	Негорючий
Пов'язані речовини
Інші аніони	Плюмбум(ІІ) сульфід Плюмбум селенід Плюмбум телурид
Інші катіони	Монооксид вуглецю Монооксид кремнію монооксид германію Оксид Стануму(ІІ)
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Оксид свинцю(II), монооксид свинцю (вохра свинцева) - неорганічна сполука з молекулярною формулою PbO. PbO зустрічається у двох поліморфних формах: глет з тетрагональною кристалічною структурою та масикот з орторомбічною кристалічною структурою. Це амфотерний оксид.

Оксид свинцю існує двох типів:

• Червоний тетрагональний (α-PbO), отриманий при температурах нижче 486 °C
• Жовтий орторомбічний (β-PbO), отриманий при температурі вище 486 °C

За нормальних умов жовта модифікація на світлі повільно перетворюється на червону. При неяскравому освітлені масикот метастабілен. Шляхом контрольованого нагрівання та охолодження оксид свинцю можна перевести з масикоту в глот і назад. Ця реакція багаторазово оборотна.

За допомогою рентгеноструктурного аналізу встановлено, що обидва типи оксиду свинцю тетрагональний та орторомбічний, мають пірамідальний чотирикоординатний свинцевий центр. У тетрагональній формі чотири зв’язки свинець–кисень мають однакову довжину, але в ромбічній формі два коротші та два довші зв'язки. Пірамідальна природа вказує на наявність стереохімічно активної неподіленої пари електронів. Коли PbO має в структурі тетрагональні гратки вона носить назву глет, якщо PbO має орторомбічну гратчасту структуру, вона називається масикот. PbO може переходити з масикоту на глен або навпаки шляхом контрольованого нагрівання та охолодження.^[2] Тетрагональна форма зазвичай має червоний або помаранчевий колір, а орторомбічна жовтий або помаранчевий, але колір не є дуже надійним показником структури.^[3] Тетрагональна та ромбічна форми PbO зустрічаються в природі як рідкісні мінерали.

Кристалічна структура у формі глету[4][5]
Pb координати квадратно-пірамідальні  O координати викривлені-тетраедрично  Елементарна комірка  3×3×3 елементарних комірок  Вздовж осі a  Вздовж осі c

• PbO можна отримати шляхом нагрівання металевого свинцю на повітрі приблизно до 600 °C.

${\displaystyle {\mathsf {2Pb+O_{2}\ {\xrightarrow {600^{o}C}}\ 2PbO}}}$

Ця реакція є основою купеляції, побічним продуктом якої є оксид свинцю(II).

При цій температурі він також є кінцевим продуктом розкладання інших оксидів свинцю на повітрі:

${\displaystyle {\ce {PbO2->[{293 °C}] Pb12O19 ->[{351 °C}] Pb12O17 ->[{375 °C}] Pb3O4 ->[{605 °C}] PbO}}}$

• Нагрівання гідроксиду свинцю:

${\displaystyle {\mathsf {Pb(OH)_{2}\ {\xrightarrow {100-145^{o}C}}\ PbO+H_{2}O}}}$

• Нагрівання карбонату свинцю:

${\displaystyle {\mathsf {PbCO_{3}\ {\xrightarrow {315^{o}C}}\ PbO+CO_{2}}}}$

• Розкладання нитрату свинцю:

${\displaystyle {\mathsf {2Pb(NO_{3})_{2}\ {\xrightarrow {200-470^{o}C}}\ 2PbO+4NO_{2}+O_{2}}}}$

• Розкладання діоксиду свинцю:

${\displaystyle {\mathsf {2PbO_{2}\ {\xrightarrow {600^{o}C}}\ 2PbO+O_{2}}}}$

• Окислення сульфиду свинцю:

${\displaystyle {\mathsf {2PbS+3O_{2}\ {\xrightarrow {1200^{o}C}}\ 2PbO+2SO_{2}}}}$

• Самопоширювальна (в режимі горіння) обмінна взаємодія між деякими солями свинцю та пероксидами лужних металів, наприклад, з сульфатом свинцю^[6]

${\displaystyle {\mathsf {2PbSO_{4}+2Na_{2}O_{2}\ \xrightarrow {260^{o}C} \ 2PbO+2Na_{2}SO_{4}+O_{2}}}}$

Оксид свинцю(II) утворює кристали двох модифікацій:

• α-модифікація, свинцевий глет, стійкий до температури 489°С, червоні кристали тетрагональної сингонії, просторова група P 4/nmm, a = 0,396 нм, c = 0,500 нм, Z = 4.
• β-модифікація, масикот, стійкий при температурі вище 489°С, при кімнатній температурі метастабілен, жовті кристали ромбічної сингонії, просторова група P bcm, параметри комірки a = 0,5492 нм, b = 0,4497 нм, c = 0,5891 нм, Z = 4.

Діамагнітен, має напівпровідникові властивості, тип провідності залежить від складу.

• Виявляє амфотерні властивості, реагує з кислотами:

${\displaystyle {\mathsf {PbO+2HCl\ {\xrightarrow {}}\ PbCl_{2}+H_{2}O}}}$

та лугами:

${\displaystyle {\mathsf {PbO+2NaOH\ {\xrightarrow {400^{o}C}}\ Na_{2}PbO_{2}+H_{2}O}}}$

• У вологому стані поглинає вуглекислоту з утворенням основної солі:

${\displaystyle {\mathsf {2PbO+CO_{2}+H_{2}O\ {\xrightarrow {}}\ Pb_{2}(OH)_{2}CO_{3}}}}$

• Окислюється киснем до свинцевого сурика:

${\displaystyle {\mathsf {6PbO+O_{2}\ {\xrightarrow {445-480^{o}C}}\ 2Pb_{3}O_{4}}}}$

• Бромом у водній суспензії окислюється до діоксиду свинцю:

${\displaystyle {\mathsf {PbO+Br_{2}+H_{2}O\ {\xrightarrow {}}\ PbO_{2}+2HBr}}}$

• Відновлюється до металевого свинцю воднем, оксидом вуглецю, алюмінієм (з вибухом):

${\displaystyle {\mathsf {PbO+H_{2}\ {\xrightarrow {200-350^{o}C}}\ Pb+H_{2}O}}}$

${\displaystyle {\mathsf {PbO+CO\ {\xrightarrow {300-400^{o}C}}\ Pb+CO_{2}}}}$

${\displaystyle {\mathsf {3PbO+2Al\ {\xrightarrow {T}}\ 3Pb+Al_{2}O_{3}}}}$