На початку 1900-х років кілька відомих фотографів (Альфред Стігліц, Вільям Фрестер) почали проводити експерименти по художній зйомці в нічний час. Першими фотографами, які серйозно зайнялися цим видом творчості стали Брассай і Білл Брандт. У 1932 Брассай випустив збірку чорно-білих фотографій нічного Парижу «Paris de Nuit».
У 1970-х Стів Гарпер почав читати курс по нічній фотографії в Університеті академії мистецтв (Сан-Франциско, США).
У 1990-х англійський фотограф Майкл Кенна став одним з перших комерційно-успішних фотографів, що займаються виключно нічний фотографією.
У XXI столітті нічна фотографія продовжила активно розвиватися завдяки зростанню популярності цифрової фотографії.
Технічні особливості
Через нестачу освітлення в нічний час для отримання прийнятної експозиції при відсутності додаткового штучного освітлення необхідно:
Зазвичай для нічної фотографії використовують різні поєднання перерахованих вище прийомів і методів залежно від умов зйомки. Для нічної фотозйомки також застосовуються додаткові технічні засоби: фотоспалах, штатив тощо.