Насадочна лінза — додаткове пристосування до об'єктива, що служить для зміни величини його фокусної відстані. Насадочна лінза укладена в оправу і надівається безпосередньо на об'єктив (подібно світлофільтра). В фотографії, як правило, використовуються лише лінзи, що зменшують фокусну відстань.

Насадочні лінзи використовують як засіб перетворення звичайного об'єктива на макрооб'єктив.

Насадочна лінза:

• Погіршує корекцію (аберації) об'єктива, і тим більше, чим сильніше змінюється фокусна відстань системи об'єктив + насадочна лінза.
• Змінює глибину різкості і рисунок боке.

Крім того:

• Збиральна насадочна лінза:
  • Збільшує відносний отвір системи;
  • Зменшує мінімальну дистанцію фокусування об'єктива;
  • Збільшує масштаб зйомки об'єктива;
  • Зменшує мінімальну відстань до різко зображуваного об'єкта.
• Розсіювальна насадочна лінза:
  • Зменшує відносний отвір системи;
  • Збільшує мінімальну дистанцію фокусування об'єктива;
  • Зменшує масштаб зйомки об'єктива;
  • Збільшує відстань до різко зображуваного об'єкта.

Фокусна відстань системи «об'єктив + насадочна лінза» визначається за формулою:

${\displaystyle F={\frac {f_{O}f_{H}}{f_{O}+f_{H}-d}}}$,

де ${\displaystyle f\!}$ — шукана фокусна відстань; ${\displaystyle f_{O}\!}$ — фокусна відстань об'єктиву; ${\displaystyle f_{H}\!}$ — фокусна відстань насадочної лінзи; ${\displaystyle d\!}$ — відстань між задньою головною площиною насадочної лінзи і передньою головною площиною об'єктива. Фокусна відстань збиральної лінзи позначається знаком плюс, а розсіювальної — знаком мінус.

Задня головна площина розсіювальної насадки лінзи, коли вона приєднана до об'єктива, проходить близько вершини об'єктива.

При застосуванні збиральної насадочної лінзи, до відстані від вершини передньої лінзи об'єктива до його передньої головної площини треба додати товщину лінзи в центрі, оскільки у меніска задня головна площина проходить біля його вершини.

Насадочна лінза змінює фокусну відстань об'єктиву, від чого змінюється і його відносний отвір. Це треба враховувати, і при самостійному розрахунку витримки проводити перерахунок шкали діафрагми.

Насадочні лінзи зазвичай маркуються за діоптрійним обчисленням. Таке обчислення засноване на понятті оптичної сили лінзи, яка тим більша, чим менша її фокусна відстань, тобто оптична сила лінзи і величина її фокусної відстані знаходяться в зворотній залежності. Тому величину, зворотну до фокусної відстані ${\displaystyle {\frac {1}{f}}}$, приймають за міру оптичної сили D лінз, тобто:

${\displaystyle D={\frac {1}{f}}}$

Оптична сила збираючих і розсіюючих лінз вимірюється в діоптріях.

При обліку відстані між головною задньою площиною об'єктиву і насадочною лінзою ${\displaystyle d\!}$, вказаних в метрах, необхідна сила насадочної лінзи може бути знайдена з виразу:

${\displaystyle D_{H}={\frac {D_{C}-D_{O}}{1+D_{0}d}}}$

Фокусна відстань ${\displaystyle f\!}$ в метрах системи об'єктив з фокусною відстанню ${\displaystyle f_{O}\!}$ метрів + насадочна лінза силою ${\displaystyle D\!}$ діоптрій визначається за формулою:

${\displaystyle F={\frac {f_{O}}{1+f_{O}D}}}$

Як і світлофільтри, конвертори не універсальні, і випускаються з різними посадковими діаметрами оправи.

Насадочна лінза є дешевою альтернативою макрооб'єктива і, як правило, привносить значні аберації. Насадочні лінзи з корекцією аберацій можуть коштувати як недорогі об'єктиви.

• Світлофільтр
• Макрофотографія

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (вересень 2018)