Острів Ніуатопутапу
тонг. Niuatoputapu
Острів Ніуатопутапу
Карта
Острів Ніуатопутапу (зверху, праворуч)
Географія
15°57′34″ пд. ш. 173°46′45″ зх. д. / 15.959305555556° пд. ш. 173.77902777778° зх. д. / -15.959305555556; -173.77902777778
Місцерозташування	Тихий океан, Океанія
Акваторія	Тихий океан
Група островів	о-ви Ніуас
Площа	18  км²
Довжина	6,8  км
Ширина	4,7  км
Берегова лінія	18,8  км
Найвища точка	146 м[1] м
Країна
Тонга
Регіон	округ Ніуас
Адм. одиниця	Ніуас (острови)
Населення	▼716 осіб[2] (2011)
Острів Ніуатопутапу Острів Ніуатопутапу (Океанія)
Острів Ніуатопутапу Острів Ніуатопутапу (Тонга)
Ніуатопутапу у Вікісховищі

Ніуатопутапу (тонг. Niuatoputapu; англ. Niuatoputapu) — острів у східній частині острівної групи Ніуас округу Ніуас (Королівство Тонга), в південно-західній частині Тихого океану.

Острів Ніуатопутапу розташований у східній частині острівної групи Ніуас і знаходиться приблизно за 300 кілометрів на північ від архіпелагу Вава'у та за 280 км на південь — південний захід від островів держави Самоа. За 10 км на північ розташований найменший заселений острів групи — Тафахі, а за 195 км на захід — північний захід лежить острів Ніуафо'оу.

Острів має вулканічне походження. Найвища точка острова досягає 146 м^[1], за іншими даними — 157 м і являє собою древній, сильно ерозійний кратер вулкана, який востаннє вивергався близько 3 мільйонів років тому. Поверхня острова в значній мірі покрита вулканічним попелом, який робить ґрунт доволі родючим. Узбережжя Ніуатопутапу низовинне і оточене кораловим рифом, який в далекому минулому виріс на підводних схилах вулкана. Площа суші острова становить близько 18 км², за цим показником він посідає друге місце у групі островів Ніуас, після острова Ніуафо'оу (50,27 км²). Острів простягся з південного заходу на північний схід на 6,8 км, при максимальній ширині 4,7 км. Довжина берегової лінії близько 18,8 км. Клімат вологий, тропічний.

Основні види діяльності мешканців: натуральне сільське господарство, рибальство^[1].

Адміністративний центр Хіхіфо містить більшість місцевих урядових установ, в тому числі: поштове відділення, телекомунікації, поліцейський відділок, середню та початкову школи (початкові школи є в інших населених пунктах острова). На північно-західному узбережжі розташована гавань.

Зміна чисельності населення острова Ніуатопутапу за переписом станом на листопад місяць, з 1996 по 2011 роки:^[3][2]

Всього на острові 3 населених пункти, найбільший з них адміністративний центр округу Ніуас та району Ніуатопутапу — село Хіхіфо (284 особи, 2011), а також села: Ваїпоа та Фалехау. Середня щільність населення острова становить — 39,78 осіб/км².

Ніуатопутапу був вперше відкритий європейцями у травні 1616 року, нідерландськими мандрівниками Якобом Лемером та Віллемом Схаутеном. Вони назвали острів «Веррадерс Ейландт» (нід. Verraders Eylandt, в перекладі з нідерландської мови — «острів зрадників»), через холодний прийом і підступний норов місцевих мешканців. У 1767 році на острові побував англійський мандрівник Самюель Волліс, який назвав його острів Кеппель (англ. Keppel Island) — на честь Огастеса Кеппеля першого лорда Британського Адміралтейства.

29 вересня 2009 року в 6:48:11 за місцевим часом (17:48:11 UTC) острів Ніуатопутапу постраждав від землетрусу магнітудою 8 балів і цунамі, епіцентр якого був в регіоні архіпелагу Самоа^[4].

Американський фільм 2001 року, «Інша сторона Небес», зображує тяготи місіонерської діяльністі мормона Джона Гроберга, який близько року прожив на острові Ніуатопутапу. Фільм, однак, був знятий на острові Раротонга (Острови Кука), а також в Окленді (Нова Зеландія)^[5].

• Острови Тонги

• UN SYSTEM-WIDE EARTHWATCH Web Site. Niuatoputapu.(англ.)