PROFILPELAJAR.COM

Ноттінгем Форест
Повна назва	Футбольний клуб; Ноттінгем Форест
Прізвисько	Ліс,; Червоно-білі,; Червоносорочечники,; Спритні дерева
Засновано	1865
Населений пункт	Ноттінгем, Англія
Стадіон	Сіті Граунд
Вміщує	30 445
Власник	Євангеліос Марінакіс
Президент	Євангеліос Марінакіс
Головний тренер	Нуну Ешпіріту Санту
Ліга	Прем'єр-Ліга
2023/24	17-е місце
Вебсайт	nottinghamforest.co.uk

«Ноттінгем Форест» (англ. Nottingham Forest) — професійний англійський футбольний клуб з міста Ноттінгем. Один з найстаріших клубів — заснований у 1865 році. Зараз грає у Прем'єр-Лізі. Клуб має знамениті досягнення, серед яких два Кубки європейських чемпіонів, один Суперкубок, національний титул, два Кубки Англії та чотири Кубки Футбольної Ліги.

Назва походить від місцевої бази відпочинку Форест Рекріейшн Граунд, а не від Шервудського лісу. Назву клубу часто скорочують до «Форест», оскільки саме це слово написано у них на футболках. Вболівальники команди ображаються, коли назву скорочують до неправильного «Ноттс Форест». Правильним скороченням є «Ноттм Форест» (англ. Nott'm Forest).

Історія

Форест був заснований в 1865 році (групою гравців у хокей на траві). Це було відповіддю на створення футбольного клубу, який розташовувався по-сусідству, «Ноттс Каунті» — одного з найстаріших футбольних клубів Англії та всього світового футболу. У 1888 році команда вступила у футбольний альянс і виграла змагання в 1892 році, що дозволило їй увійти в англійську футбольну лігу.

Благодійна діяльність «Ноттінгем Форест» допомогла стати на ноги командам «Арсенал» і «Брайтон енд Гоув Альбіон». У 1886 році «Форест» пожертвував футбольну екіпіровку команді «Арсенал», і з тих пір Арсенал носить червону форму (білі рукави набагато пізніше додав Герберт Чепмен).

Перший успіх прийшов до команди в 1898 році, коли вони виграли кубок Англії (перемігши команду «Дербі Каунті»). Однак більшу частину першої половини XX століття команда провела в другому дивізіоні (а в 1914 році навіть фінішувала останньою). У 1949 клуб вилетів в Третій дивізіон, проте через два роки повернувся, зайнявши в ньому перше місце завдяки 35 голам Уоллі Ардрона, який донині є рекордсменом команди по забитих голах.

Якщо запитати у справжнього вболівальника Ноттінгем Форест, з ким або чим пов'язаний золотий період команди, то в першу чергу такий вболівальник згадає прихід на тренерський місток Брайана Клафа в 1975 році, в момент, коли клуб перебував у Другому Дивізіоні. Тренеру вдалося змінити команду-середняка в одного з лідерів англійського футболу, попри брак часу, який в нього був. Через два роки після приходу Клафа, Ноттінгем Форест в останньому турі гарантує собі вихід до Першого Дивізіону (аналог нинішньої Прем'єр-Ліги), зайнявши третє місце у чемпіонаті^[1].

У сезоні 1978/79 «Форест» виграв Кубок європейських чемпіонів, перемігши шведський клуб «Мальме» з рахунком 1: 0 на Олімпійському стадіоні міста Мюнхена, а наступного сезону повторив успіх, перемігши футбольний клуб «Гамбург» з тим же рахунком 1:0 в Мадриді. Команда також виграла Суперкубок УЄФА і три Кубки Ліги. Ключові гравці того часу — воротар Пітер Шилтон, півзахисник Мартін О'Ніл, вінгер Джон Нельсон Робертсон і нападник Тревор Френсіс — перший футболіст в історії англійського футболу, проданий за 1.000.000 фунтів стерлінгів.

Наступний трофей команда завоювала в 1989 році, перемігши «Лутон Таун» у фіналі Кубка Ліги. У 1990 році команда завоювала Кубок Ліги, перемігши «Олдем Атлетік». У сезоні 1992 команда знову дійшла до фіналу Кубка Ліги, але програла клубу «Манчестер Юнайтед».

29 травня 2022 року «Ноттінгем Форест» здобув підвищення до Прем'єр-ліги після перемоги з рахунком 1:0 над «Гаддерсфілд Таун» у фіналі плей-оф чемпіонату на стадіоні «Вемблі». «Ноттінгем Форест» вийшов до Прем'єр-ліги вперше з 1999 року.^[2]

Досягнення

Чемпіонат Англії:

Чемпіон (1): 1977/78
Віце-чемпіон (2): 1966/67, 1978/79

Кубок Англії:

Володар (2): 1898, 1959
Фіналіст (1): 1991

Кубок Ліги:

Володар (4): 1978, 1979, 1989, 1990
Фіналіст (2): 1980, 1992

Суперкубок Англії:

Володар (1): 1978
Фіналіст (1): 1959

Кубок європейських чемпіонів:

Володар (2): 1978/79, 1979/80

Суперкубок УЄФА:

Володар (1): 1979
Фіналіст (1): 1980

Кубок УЄФА:

Півфіналіст (1): 1984
Чвертьфіналіст (1): 1996

Міжконтинентальний кубок:

Фіналіст (1): 1980

Виступи в міжнародних кубках

Сезон	Змагання	Раунд	Суперник	Вдома	На виїзді	В сукупності
1961–62	Кубок ярмарків	Перший раунд	Валенсія	1–5	0–2	1–7
1967–68	Кубок ярмарків	Перший раунд	Айнтрахт Франкфурт	4–0	1–0	5–0
1967–68	Кубок ярмарків	Другий раунд	Цюрих	2–1	0–1	2–2 (г)
1978–79	Кубок Європейських чемпіонів	Перший раунд	Ліверпуль	2–0	0–0	2–0
		Другий раунд	АЕК	5–1	2–1	7–2
		Чверть-фінал	Грассгоппер	4–1	1–1	5–2
		Пів-фінал	Кельн	3–3	1–0	4–3
		Фінал	Мальме	1–0
1979	Суперкубок УЄФА		Барселона	1–0	1–1	2–1
1979–80	Кубок Європейських чемпіонів	Перший раунд	Естерс	2–0	1–1	3–1
		Другий раунд	Арджеш	2–0	2–1	4–1
		Чверть-фінал	Динамо Берлін	0–1	3–1	3–2
		Пів-фінал	Аякс	2–0	0–1	2–1
		Фінал	Гамбург	1–0
1980	Суперкубок УЄФА		Валенсія	2–1	0–1	2–2 (г)
1980	Міжконтинентальний кубок		Насьйональ	0–1
1980–81	Кубок Європейських чемпіонів	Перший раунд	ЦСКА Софія	0–1	0–1	0–2
1983–84	Кубок УЄФА	Перший раунд	Форвертс Франкфурт	2–0	1–0	3–0
		Другий раунд	ПСВ	1–0	2–1	3–1
		Третій раунд	Селтік	0–0	2–1	2–1
		Чверть-фінал	Штурм Грац	1–0	1–1	2–1
		Пів-фінал	Андерлехт	2–0	0–3	2–3
1984–85	Кубок УЄФА	Перший раунд	Брюгге	0–0	0–1	0–1
1995–96	Кубок УЄФА	Перший раунд	Мальме	1–0	1–2	2–2 (г)
		Другий раунд	Осер	0–0	1–0	1–0
		Третій раунд	Ліон	1–0	0–0	1–0
		Чверть-фінал	Баварія	1–5	1–2	2–7

Склад команди

Станом на 18 жовтня 2024^[3]

№	Поз.	Гравець
4	ЗХ	Морату
5	ЗХ	Мурільо
6	ПЗ	Ібрагім Сангаре
7	ЗХ	Неко Вільямс
8	ПЗ	Елліот Андерсон
9	НП	Тайво Авонії
10	ПЗ	Морган Гіббс-Вайт
11	НП	Кріс Вуд
12	ЗХ	Ендрю Омобаміделе
14	НП	Каллум Гадсон-Одой
15	ЗХ	Гаррі Тоффоло
16	ПЗ	Ніколас Домінгес
17	ЗХ	Ерік да Сілва Морейра

№	Поз.	Гравець
18	ПЗ	Джеймс Ворд-Праус
19	ЗХ	Алекс Морено
20	НП	Жота Сілва
21	НП	Ентоні Еланга
22	ПЗ	Раян Єйтс (капітан)
24	НП	Рамон Соса
26	ВР	Матц Селс
28	ПЗ	Даніло
30	ЗХ	Віллі Болі
31	ЗХ	Никола Миленкович
33	ВР	Карлос Мігель
34	ЗХ	Ола Айна
44	ЗХ	Зах Абботт