Норит — магматична гірська порода, різновид габро. Головні породотвірні мінерали: основний плагіоклаз (35—70%), ортопіроксен (20—60%), клінопіроксен (до 5%).
Різновиди
Різновиди з вмістом клінопіроксену понад 5% називають габроноритами, з вмістом олівіну 5—35% — олівіновими норитами. У деяких різновидах норитів присутні (до 5%) біотит, кварц, мікроклін, зрідка — кордієрит. З акцесорних мінералів зустрічаються титаніт, апатит, циркон. Іноді значний вміст ільменіту і титаномагнетиту.
Фізичні і хімічні характеристики
Структура звичайно гіпідіоморфно-зерниста, текстура масивна або трахітоїдна.
| Усереднений хімічний склад (%)
|
| SiO2
|
50,32
|
| TiO2
|
0,34
|
| Al2О3
|
16,71
|
| Fe2О3
|
2,47
|
| FeO
|
9,41
|
| MnO
|
0,11
|
| MgO
|
8,63
|
| CaO
|
9,41
|
| Na2O
|
1,93
|
| К2O
|
0,36
|
| Р2O5
|
0,06
|
Розповсюдженість
Зустрічається в складі великих розшарованих інтрузивів основних і ультраосновних порід, в анортозитових комплексах раннього докембрію, в анортозит-рапаківігранітних асоціаціях; іноді складає дрібні самостійні інтрузиви. З норитовими інтрузивами пов'язано родовища сульфідних мідно-нікелевих руд, що містять платиноїди, а також родовища апатит—магнетит—ільменітових руд.
В Україні є на Волині та у Приазов'ї. Виявлено також на Місяці[1].
Норит застосовується як будівельний та облицювальний матеріал.
Посилання
Література
