Мікроклін
Мікроклін (від грец. μικρός — маленький; і грец. κλίνω — нахиляю) — поширений породотвірний мінерал класу силікатів групи польових шпатів, алюмосилікат калію каркасної будови. Етимологія та історіяНазва мінералу дана через малий кут між площинами спайності, який лише на 20' відрізняється від 90°. Вперше описаний мінералогом Августом Брайтгауптом у 1830 році. Загальний описХімічна формула: K[AlSi3O8]. Містить (%): К2О — 16,93; Al2O3 — 18,35; SiO2 — 64,72. Ізоморфні домішки Na, Rb, Fe, Ba, Pb і ін. Сингонія триклінна. Пінакоїдальний клас. Утворює таблитчасті кристали, зернисті і крупнокристалічні агрегати. Двійники по карлсбадському, бавенському, манебахському, альбітовому та перикліновому законах. Густина 2,57. Твердість 6,0-6,5. Спайність досконала в двох напрямах. Кут між площиною спайності відхиляється від прямого кута на 20'. Колір білий, рожевий, сірий. Блиск скляний, на площинах спайності перламутровий. Крихкий. Часто містить закономірно орієнтовані вростки альбіту, що виникли при розпаді високотемпературних твердих розчинів лужного (калінатрового) польового шпату. Походження мікрокліну — магматичне, метаморфічне, метасоматичне, гідротермальне. Важливий породоутворювальний мінерал багатьох магматичних та метаморфічних порід, пегматитів. Знахідки: Мюден (ФРН), р. Верцаска (Тессін, Швейцарія), Стригом (Польща), Хундхольмен та Івеланд (Норвегія), шт. Арканзас, Колорадо (США), Кентау (Казахстан), Урал, Карелія (РФ), Мадагаскар, Японія і ін. На території України є на Волині та в Приазов'ї. Використовують у фарфоро-фаянсовій промисловості. РізновидиРозрізняють:
Див. такожПримітки
Література
ПосиланняInformation related to Мікроклін |