Новоюліа́нський календа́р (також перегля́нутий юліа́нський календа́р) — вдосконалена форма юліанського календаря, заснована на циклічному обертанні Землі навколо Сонця; тривалість року становить 365,242222 діб; містить 218 високосних років на 900 років. Календар розроблений сербським астрономом, професором математики й небесної механіки Белградського університетуМілутіном Міланковичем1923 року.
Новоюліанський календар був проголошений Вселенським патріархатом без згоди трьох Східних найстаріших після Константинопольського патріархатів: Александрійського, Антіохійського та Єрусалимського — представники яких відмовилися бути присутніми на конгресі. Не брали участь у конгресі Синайська архієпископія, і навіть Болгарська церква (Константинопольська Патріархія тоді вважала її схизматичною). У роботі наради брали участь архієреї Православної Російської Церкви — Кишинівський та Хотинський архієпископ Анастасій (Грибановський).[2].
Стаття Міланковича, що з'явилася 1924 року в астрономічному віснику «Astronomische Nachrichten», називалася: «Кінець юліанського календаря і новий календар Східної Церкви»[3]. Календар назвали новоюліанським. Як і григоріанський, він побудований на основі юліанського календаря. У деякі роки, що за юліанським календарем мають бути високосними, 366-й день (29 лютого) не додається («пропускається»). У новоюліанському календарі «пропускається» 7 діб на 900 років, тоді як у григоріанському — 3 доби на 400 років. У період від 1 березня 1600 року до 28 лютого 2800 року новоюліанський календар повністю збігається з григоріанським.
Православна Церква України для обчислення свят користується новоюліанським календарем, але до 1 вересня 2023 року користувалася юліанським календарем. З початком російсько-української війни та після того, коли 2017 року Різдво Христове 25 грудня за григоріанським календарем стало державним вихідним в Україні, питання щодо перенесення святкування на 25 грудня за новоюліанським і григоріанським календарями активізується щороку з наближенням Різдва. 18 грудня 2021 року митрополит Київський Епіфаній висловив сподівання, що українці впродовж наступних 10 років, у своїй більшості, перейдуть на новоюліанський календар.[5]
Питання календарної реформи гостро постало після початку повномасштабного російського вторгнення в Україні в 2022 році.[6] 18 жовтня 2022 року Православна церква України дозволила парафіям звершити різдвяне богослужіння 25 грудня за новоюліанським календарем.[7] 2 лютого 2023 року Священний Синод ПЦУ дозволив та затвердив порядок благословення парафіям та монастирям на повне використання новоюліанського календаря,[8] а 24 травня 2023 року було вирішено провести засідання Архиєрейського Собору, де буде винесено питання календарної реформи[9][10][11], на якому було вирішено про перехід на новоюліанський календар з 1 вересня 2023 року зі збереженням юліанської Пасхалії[12]. 27 липня 2023 року перший Помісний Собор Православної Церкви України підтримав рішення про календарну реформу майже одноголосно (155 ''за'' зі 160 голосів).
Спроби переходу на новоюліанський календар і повернення назад до юліанського календаря були в деяких православних церквах:
2 (15) жовтня1923 — Російська православна церква: був формально введений патріархомТихоном. Однак це нововведення, хоча було прийнято практично всіма московськими парафіями, загалом викликало незгоду в церкві, тому вже 8 листопада 1923 року патріарх Тихон розпорядився «повсюдне і обов'язкове введення нового стилю в церковне вживання тимчасово відкласти». Таким чином, новоюліанський календар діяв у Російській православній церкві лише 24 дні. Нині новоюліанський календар використовують румунські парафії Чернівецько-Буковинської єпархії Московського патріархату[18]);
Новоюліанський календар заснований на 900-річному циклі. Протягом цього періоду скасовуються 7 із 9 вікових високосів. За високосні приймаються ті вікові роки, при діленні порядкового номера яких на 900 у залишку залишається 200 або 600. Починаючи з 2000 року, такими будуть: сам 2000, 2400, 2900, 3300, 3800 і т. д.
Таким чином, рік вважається переступним, якщо:
його номер без залишку ділиться на 4 і не ділиться на 100 або
його номер ділиться на 900 із залишком 200 або 600.
Всього на 900 років припадає 682 простих і 218 високосних років (в юліанському 400-річному циклі є 300 простих і 100 високосних, в григоріанському — 303 простих і 97 високосних років).
Середня тривалість року в новоюліанському календарі становить 365,242222 доби. Це більше тривалості тропічного року (365,2421988 доби) на 0,000023 доби. Різниця становить менше ніж дві секунди. Розбіжність в одну добу набігає приблизно за 43 500 років. Однак, точність новоюліанського календаря вища, ніж григоріанського, лише якщо обчислювати тропічний рік у секундах атомного або ефемеридного часу. Проте період осьового обертання Землі поступово збільшується, і тривалість тропічного року, виміряна в сонячних добах (а не в секундах), скорочується. Ця величина протягом декількох тисячоліть коливається між 365,2423 і 365,2424; та, ймовірно, наступні кілька тисяч років буде поводити себе подібним чином[19].
За новоюліанським календарем помилка в одну добу порівняно з тропічним роком накопичується приблизно за 43 500 років. Для порівняння, така ж помилка в юліанському накопичується приблизно за 128 років, а в григоріанському — приблизно за 3300 років.
Таблиця відповідності календарів
Графа «століття» означає період часу з 1 березня останнього року попереднього століття по останній день лютого (28 або 29) останнього року зазначеного століття.
Інші три графи означають різницю (в днях) між новоюліанським і юліанським, григоріанським і юліанським, новоюліанським і григоріанським календарями, відповідно.
