Новостепанівка (Самарівський район)

село Новостепанівка
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район Самарівський район
Тер. громада Губиниська селищна громада
Код КАТОТТГ UA12100010190016954
Облікова картка Новостепанівка 
Основні дані
Засноване 1837
Населення 504
Поштовий індекс 51224
Телефонний код +380 5693
Географічні дані
Географічні координати 48°50′33″ пн. ш. 35°25′52″ сх. д. / 48.84250° пн. ш. 35.43111° сх. д. / 48.84250; 35.43111
Середня висота
над рівнем моря
157 м
Водойми балка Новопетрівська
Місцева влада
Адреса ради 51224, с.Новостепанівка, вул.Мороза, 44
Карта
Новостепанівка. Карта розташування: Україна
Новостепанівка
Новостепанівка
Новостепанівка. Карта розташування: Дніпропетровська область
Новостепанівка
Новостепанівка
Мапа
Мапа

Новостепа́нівка — село в Україні, у Губиниській селищній громаді Самарівського району Дніпропетровської області. Населення становить до 300 осіб.

Географія

Село Новостепанівка знаходиться за 8 км північніше правого берега річки Самара, на відстані 1,5 км від села Веселе. Поруч проходить автомобільна дорога Т 0422. На північно-західній околиці села бере початок балка Новопетрівська.

Історія

      Кінець 18 століття. На території майбутнього села розташований невеличкий козацький зимівник. Ймовірно, власником був козак Їсько, який дав назву урочищу Їськове.

·        1837 рік. Перша згадка про село Новопетрівка (Петрівка, Новомихайлівка). Засноване Родзянко Петро Петровичем, перші жителі були з села Михайлівка на Самарі (сучасна Івано-Михайлівка).

·        1852 рік маєток і землі Петра Петровича Родзянка, разом с селянами Новопетрівки були виставлені на продаж за 75 тисяч рублів. Частину маєтка купив Степан Мандрикін і свою частину села він назвав Новостепанівкою. Друга частина села продовжувала називатись Новопетрівкою і була у власності княгині Євдокії Петрівни Хілкової (єдиної доньки П.П.Родзянко).

·        1853 рік. Новопетрівка вперше з`являється на картах. В селі налічується 74 двори та 3 вулиці.

·        1859 рік. В книзі «Список населённых мест Екатеринославской губернии» по праву сторону від Харківського тракта з м. Новомоськовск, на 28 версті значиться поміщицьке сільце Новопетрівка, де налічується 50 дворів та 504 жителя (248 чоловіків і 256 жінок).

·        1861 рік. Після земельної реформи частина поміщицьких земель була віддана на відкуп селянам. На 216 чоловічих душ населення було виделено по 2 десятини (прим.: 2,18 гектара) пахотної землі. Крім того громада отримала толоку для випасу скотини.

·        1865-70 роки. Населення Новопетрівки зростає і її позначають на багатьох картах Новомосковського повіту.

·        1877 рік. В книзі «Волости и важнейшие селения Российской империи» згідно статистичним даним поземельного перепису , до складу Попасновської волості входить колишнє панське сільце Новопетрівка біля балки Ісакової (прим.: Їськової). Кількість дворів складала 120, а жителів 672 чоловіки.

·        1880 рік. Для боротьби з епідемією дифтериту в село приїхала медсестра Резовська. Після проведених з 27 квітня по 4 травня досліджень, вона зробила висновок, що розвитку епідемії сприяють болотяні випаровування ставка Курячого. З того часу селяни почали переносити свої оселі з низовини на гору. В ті ж роки селяни почали активно видобувати гіпс (місцеві називали його алебастр).

·        1883 рік. Селянам Новопетрівки було відмовлено в продовжені оренди землі, яку вони наймали в сусідній економії Євецьких, тому осінню жителі села приєднались до місцевого повстання. Основна вимога була направлена до поміщиків Ілляшенко та Родзянко з вимогою надати їм на викуп додаткову землю. В результаті повстання селяни отримали додаткову земля, а для її придбання сільська громада отримала ПЕРШИЙ (!) в Катеринославській області банківський кредит.

·        1897 рік. В книзі «Населённые места Российской империи в 500 и более жителей», за даними першого загального перепису населення, значиться сільце Новостепанівка-Новопетрівка (Типахівка). В якому налічувалось 1052 жителя, 539 чоловіків та 513 жінок. Серед жителів було 4 людини не православної віри. В цьому ж році громада, за фінансової допомоги поміщика Степана Андрійовича Ілляшенка, вирішила  побудувати дерев`яну однопрестольну церкву в ім`я Преображення Господня.

·        1898 рік. В лютому церква була освячена. Селяни прийняли активну участь в її оздобленні, за що отримали подяку і благословіння від керівництва Катеринославської єпархії. Першим священиком (до 1910 року) був назначений Василь Олексійович Кулик, а старостою обрали Василя Даниловича Великодного.  Завдяки поміщику землевласнику Степану Ілляшенку, за селом остаточно закріпилась назва Новостепанівка.

·        1902 рік. В селі налічувалось 144 двори та проживало 1029 людей. І селяни підняли питання про відкриття церковно-приходської школи грамоти, яка з`явилась тільки через кілька років. Вона розміщувалась в побудованій біля церкви сторожці. Відомо що вона проіснувала до початку 1970-х років і використовувалась як їдальня для початкових класів.

·        1908 рік. В «Справочной книге Екатеринославской епархии» вказано, що в селі Новостепанівка нараховувалось 154 двори і мешкало 1196 жителей.

·        1911 рік. В книзі «Список населённых мест Новомосковского уезда» в складі Попаснівської волості існує село Новостепанівка, де налічується 217 дворів та 1339 жителей..

·        1913 рік. В «Справочной книге Екатеринославской епархии» значиться, що в складі Багато-Попаснівської волості є село Новостепанівка, приход місцевої церкви складає 2179 осіб (крім жителів Новостепанівки до церкви ходили й люди з найближчіх хуторів). Поблизу церкви побудовано дім священика. В селі є занедбані хати, а місцевість села суха та висока.

·        1921 рік. В селі налічувалось 305 дворів, де мешкало 2450 мешканців (скоріш за все це статистика разом з жителями села Радсело). Колишні панські землі були розділені між селянами, на кожного жителя виділили по 1,5 гектара.

·        1924 рік. В Новостепанівці працювала зразкова початкова школа, де навчалось 115 учнів. Була відкрита перша хата-читальня, для неї був реквізований один з будинків який належав священику Вєтухову. В березні цього ж році в селі відкрилась перша крамниця, а трошки згодом у неї з`явився конкурент , відкрилась ще одна приватна крамниця. В селі організувалась сільрада, комітет незаможних селян, комітет сільської молоді. Село стало одним з найкращих в районі.  

·        1925 рік. В книзі «Описание населённых пунктов Екатеринославской губернии» повідомляеться, що Новостепанівка входила до складу новоствореного Перещепинського району. Після громадянської війни і голода в селі залишилось 273 двори і 1560 жителів. Було 207 колодязів, працювало 3 вітряка і була організована перша протипожежна безпека, яка складалась з купленого інвентаря: одної бочки и двох насосів.

·        1929-30 роки. Активний процес примусової колективізації. До початку війни в артілі (колгоспі) «Вперед» встигли побудувати зерносховище, сілосну башту, два свинарника, скотний двір, вівчарню та один магазин. Село було електрифіковано і радіофіковано. Електричний струм видавав перший дизель-генератор. На верху села (на території сучасного току) був відкритий великий стадіон, на якому проводились спортивні змагання, в тому числі районні чемпіонати. В хаті-читальні було встановлено першу кіно-установку.

·        29 вересня 1941 — 20 вересня 1943. Період окупації села.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:

Мова Кількість Відсоток
українська 476 94.44%
російська 26 5.16%
інші/не вказали 2 0.40%
Усього 504 100%

Економіка

  • «Вперед», аграрне підприємство.

Об'єкти соціальної сфери

  • Школа.
  • Будинок культури.
  • Фельдшерсько-акушерський пункт.

Пам'ятки

1) Поблизу села знаходиться ентомологічний заказник місцевого значення Новостепанівський.

2) 200-т річна Новостепанівська липа.

Див. також

Примітки

https://m.facebook.com/groups/1026952404420022/permalink/1829331624182092/ Сторінка присвячена історії Новостепанівки.

Література

  • Новостепа́нівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.555-556

Посилання


  1. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних