Нечутливі боєприпаси (англ.insensitive munitions) — боєприпаси, які завдяки використанню особливих, малочутливих вибухових речовин[1] та їх зернистій структурі[2], не детонують при влученні в них куль чи осколків, що мають швидкість зіткнення до 5—7 км/с.
За такою ж технологією виготовляються твердопаливні ракетні двигуни[3], наприклад, крилатих ракет «Томагавк».
Суттєво, що загальна вартість життєвого циклу таких боєприпасів значно менше, ніж традиційних. Вони мало чутливі при зберіганні до небезпечних факторів[4] й дозволяють відмовитись від класичних дерев'яних укупорок на користь альтернативних виробів з пінної чи порошкової удароміцної кераміки.
Історичні аспекти
26 травня1988 року країни-учасниці Північноатлантичного альянсу (Франція, Нідерланди, Норвегія, Велика Британія і Сполучені Штати Америки) підписали «Меморандум про взаєморозуміння щодо нечутливих боєприпасів»[5] і вирішили створити пілотний проєкт NIMIC (Центр з тестування нечутливих боєприпасів), головне призначення якого — надання допомоги національним і міжнародним програмам з розробки нечутливих боєприпасів. Початкова команда складалася з керівника проєкту і п'яти технічних фахівців. В кінці 1989 року до проєкту приєдналася Канада.
В якості вибухового компаунду для спорядження нечутливих боєприпасів застосовується енергетичний матеріал 1,1-Diamino-2,2-Dinitroetylene (DADNE, FOX-7). Він був вперше синтезований у Швеції в 1998 р.
Інший відомий компаунд — TEX (4,10-Dinitro-2,6,8,12-tetraoxa-4,10-diazatetracyclo[5.5.0.05,9.03,11]-dodecane)[7].
Приклади інгредієнтів спорядження нечутливих боєприпасів наведено у бюлетені MSIAC за 4-й квартал 2014 р.
Новою технологією для виготовлення нечутливих боєприпасів з керованою фрагментацією є структуровані реактивні матеріали (англ.structural reactive materials, SRM)[8][9]. Їхньою розробкою займаються, наприклад, фахівці Канади та США.
↑Aydemir, E.; Ulas, A. (2011). A numerical study on the thermal initiation of a confined explosive in 2-D geometry. Journal of Hazardous Materials. 186 (1): 396—400. doi:10.1016/j.jhazmat.2010.11.015. PMID21130568.
↑PNIMIC Newsletter1989, 1, Johns Hopkins University Laurel Maryland, USA
↑Ernest Baker, Martijn van der Voort, Martin Pope. NATO standards and practice for Munitions Safety and Insensitive Munitions.// XII International Armament Conference on Scientific Aspects of Armament & Safety Technology. Jachranka (Warsaw), Poland. 17-20 September, 2018. [1]
↑E.-C. Koch, TEX — 4,10-Dinitro-2,6,8,12-tetraoxa-4,10-diazatetracyclo[5.5.0.05,9.03,11]-dodecane, Propellants Explos. Pyrotech.2015,40[2] [Архівовано 15 травня 2015 у Wayback Machine.]
↑Zhang, F., Gauthier, M., Cojocaru, C. Sub-fragmentation of structural reactive material casings under explosion.// Shock Compression of Condensed Matter—2015. AIP Conf. Proc. 1793, 040038 (2015). [3]
↑F. Zhang. Some issues for blast from a structural reactive material solid.// Shock Waves.
July 2018, Volume 28, Issue 4, pp 693—707. [4]