Національний археологічний музей Флоренції

Національний археологічний музей
італ. Museo archeologico nazionale Редагувати інформацію у Вікіданих
43°46′34″ пн. ш. 11°15′44″ сх. д. / 43.776222° пн. ш. 11.26225° сх. д. / 43.776222; 11.26225
Типархеологічний[1][2]
музей[3]
Italian national museumd[1]
Istituto museale ad autonomia specialed (2023) і Museum of the Italian Ministry of Cultured[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Теманумізматика[3], етрускологіяd[3], єгиптологія[3] і класична археологіяd[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Статус спадщининаціональна спадщина Італіїd[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Італія[3][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
РозташуванняІталія Італія Флоренція, палаццо делла Крочетта
Адреса50121[3] і 50122[4] Редагувати інформацію у Вікіданих Piazza Santissima Annunziata, 9/B - 50121 Firenze (FI) Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновано1870
Відкрито1870 Редагувати інформацію у Вікіданих
Фонд6000 документ[5] і 40 000 документ[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Відвідувачі76 568 осіб (2019)[7][8]
20 676 осіб (2020)[1]
73 192 осіб (2018)[5]
24 531 осіб (2021)[9]
60 015 осіб (2022)[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Директор2010 р.
Сайтpolomusealetoscana.beniculturali.it/index.php?it/198/firenze-maf-museo-archeologico-nazionale Редагувати інформацію у Вікіданих
Національний археологічний музей Флоренції. Карта розташування: Італія
Національний археологічний музей Флоренції
Національний археологічний музей Флоренції (Італія)
Мапа

CMNS: Національний археологічний музей Флоренції у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Національний археологічний музей (італ. Museo archeologico nazionale di Firenze) — музей археологічного спрямування в місті Флоренція з додатками колекцій Стародавнього Єгипту.

Заснування

Музей як заклад виник в другій половині 19 століття. У 1870 році його урочисто відкривав король вже об'єднаної на той час Італії Віктор Еммануїл ІІ в первісному приміщенні на віа Фаенца.

Виникнення подібного музею у Флоренції цілком логічно через надзвичайно багате історичне минуле Італії і області Тоскана, а також наявності археологічних об'єктів різних народів і різних епох — від доісторичних до середньовіччя. Музейна колекція мала випадковий характер через штучне поєднання збірок родини Медічі та королівського лотарингзького дому, представником якого і був Віктор Еммануїл ІІ.

Але найдавніші за часом колекції, створені в першій половині 18 ст. представником родини Медічі — це артефакти з Єгипту. Проведення нових археологічних розкопок, випадкові знахідки і дарунки від приватних осіб сприяють наповненню новими експонатами експозицій та фондів.


Приміщення

Фасад палацу делла Крочетта

Первісне приміщення музею було випадковим — на віа Фаенца. Зростання колекцій примусило шукати нове приміщення. Ним і став колишній палац делла Крочетта, побудований ще у 1620 році для дочки тосканського герцога — Маддалени Медічі. Палац (архітектор — Джуліо Паріджі) мав маловиразний, плаский фасад з нудною низкою вікон і призначався для приватного життя. Дещо цікавими були лише сади навколо будівлі та стриманий декор інтер'єрів.

Приміщення музею постраждало під час трагічної повені 1966 року, коли були пошкоджені зали палацу та його колекції. Інтер'єри пристосовані під вимоги музейного закладу з урахуванням сучасних вимог до показу археологічних матеріалів.

Саме в цьому музеї демонстрували відомі бронзові скульптури Стародавньої Греції — Вояки з Ріаче по закінченню їх реставрації у Флоренції.

Колекції артефактів Стародавнього Єгипту

Погруддя Іпполіто Росселіні

Це найдавніша за часом колекція музею. Вона поступається відомим збіркам єгипетських матеріалів в Турині. Стара частина колекції була доповнена археологічним матеріалом з експедиції, що профінансував тосканський герцог Леопольд ІІ у 18281829 роках. Експедицію очолював француз Жан-Франсуа Шампольйон, інтереси Італії в експедиції представляв Іпполіто Росселіні, чиє погруддя теж прикрашає музей. Іпполіто Росселіні став таким чином засновником італійської єгиптології. Здобутий в Єгипті матеріал було поділено між Лувром в Парижі та тосканською збіркою. Сюди ж передадуть і збірки папірусів та коптських рукописів від экспедицій в Єгипет у 1934 и 1939 роках.

Часові межі колекції — від доісторичних часів до доби коптів. Загальна кількість експонатів — близько 14.000, частка яких представлена у дев'яти галереях. Відділ має також двох науковців — єгиптологів.

Археологічний матеріал Стародавньої Греції і Етрурії

Поховальні урни етрусків

Як відомо, південні частини Апеннінського півострову і Сицилія були колонізовані стародавніми греками. Виникла низка портових міст з розвиненими торговельними і культурними зв'яками в материковою Грецією. Потужні центри будівництва, живопису і кераміки виникли і в районах так званої Греція Магна в Італії. Активна торгівля з грецькими містами та поселеннями етрусків сприяла розповсюдженню грецьких товарів в регіоні і відтак — накопиченню їх в археологічних об'єктах. Національний археологічний музей у Флоренції має низку зразків чорнофігурного і червонофігурного вазопису, частка яких має підписи як керамістів, так і художників. Збірка доповнена зразками кераміки та бронзи як стародавніх греків, так і етрусків.

Археологічні збірки з Етрурії

Химера з Ареццо, бронза

Зали мистецтва Стародавніх Греції та Риму

Піфос, декорований рельєфами
Ваза Франсуа або Кратер Клітія. Аякс виносить з поля бою мертвого Ахілла, до 570 р. до н. е., Національний археоелогічний музей Флоренції.

Медальєрне мистецтво Стародавнього Риму

Примітки

Джерела

Посилання

Див. також