PROFILPELAJAR.COM

Не́трі (фавели, бідонвілі) — житловий масив з високою щільністю спонтанної забудови міської місцевості, що відрізняється відсутністю або нестачею основної інфраструктури (електрика, каналізація, адміністрація тощо), необхідної для повноцінного суспільного життя людини, і, як правило, з сильно маргіналізованим соціальним середовищем. Нетрі — в широкому сенсі — квартали міст або міста-супутники, що складаються із застарілих, недоброякісних і невпорядкованих жител.

Визначення та умови життя

Згідно з визначенням ООН, людина мешкає в нетрях, якщо вона позбавлена хоча б однієї умови з цього списку:

Чистої, придатної до вживання води (вода повинна бути доступна і в достатній мірі).
Справної каналізації (одним туалетом не може користуватися велика кількість сімей).
Достатнього житлового простору (в одній кімнаті не може проживати більше 3 осіб).
Приміщення, призначеного для постійного проживання (житло повинно захищати від поганих погодних умов і перебувати на території, призначеної для житла, тобто не в гаражі або на складі).
Права керувати своїм житлом (мешканців не можуть зігнати просто так, як, наприклад, з будинку на знесення).

Нетрі формуються внаслідок непродуманої або занадто швидкої урбанізації в країнах з невисоким рівнем життя основної маси населення, особливо сільського, яке стрімко переселяється у міста.

Особливе поширення нетрі отримали в країнах Африки, Азії і Латинської Америки.

Старий житловий фонд у країнах з перехідною економікою, наприклад у Росії, підпадає під визначення нетрів, прийняте ООН-Хабітат (Центр ООН з населених пунктів). У 2001 році в державах СНД в умовах, наближених до нетрів, проживали мінімум 18 млн осіб, тобто 9 % міського населення^[1].

Зростання або зникнення нетрів значною мірою пов'язане із загальним рівнем життя в конкретній країні, із соціальними програмами і політикою інвестування уряду країни. Нетрі також, як правило, найпоширеніші в країнах з тропічним і субтропічним кліматом, оскільки в холодному кліматі довге проживання в низькоякісному житлі при майже повній відсутності необхідної інфраструктури фізично важке, тому нетрі в помірному поясі не можуть бути настільки масово поширені. Однак роль нетрів у країнах помірного поясу грають бараки та інше подібне низькоякісне житло. Слід також враховувати той факт, що щільність населення північних країн менш значна і рідко призводить до високої концентрації населення.

Нетрі — досить збірне поняття. У країнах їх широкого розповсюдження вживається ціла група екзотизмів для більш чіткої характеристики їх реалій. Так, у Бразилії нетрі відомі під назвою фавела. Це поселення бідняків змішаного походження, розташовані по схилах гір, що спускаються в напрямку до мегалополісу, і контрольовані злочинними угрупованнями наркобаронів. В іспаномовних країнах схожий підтекст має поняття барріос бахос (ісп. barrios bajos). У банльє́ Франції (фр. les banlieues — досл. «передмістя»)^[2] проживає величезна кількість соціально відчужених іммігрантів арабського і африканського походження та їхніх нащадків. У Росії нетрями часто називають дерев'яні багатоквартирні бараки без вигод.

Причини

Причин появи нетрів багато; ООН ділить їх на «нетрі надії» і «нетрі відчаю». Перші — новобудови, що з'явилися з масовим приїздом робочої сили; другі — занепадницькі райони^[3].

Міграція з сіл у міста^[4]: З 1950 року населення збільшилося сильніше, ніж кількість оброблюваних земель. Тому сільське господарство стає все меншою часткою у світовій економіці. Наприклад, в Індії сільське господарство становило 52 % ВВП у 1954 році та 19 % у 2004 році. Але в той же час із тракторами, хімією та сучасними сортами сільське господарство стало ефективнішим: менш залежним від погоди і хвороб, менш виснажливим і більш продуктивним. Тому частка сільського населення неухильно знижується, а сільські діти шукають роботу в місті.

Урбанізація: З розширенням міст частина землі переходить з сільськогосподарського користування в міське. Деякий час її не можна використовувати ні для того, ні для іншого, дохід із землі падає, і мешканці цієї землі змушені жити в найгірших умовах. На думку Ольги Алонсо-Віллар (2001), через ефект масштабу виробництво товару зосереджується в одному місці, а народу краще жити там, де є робота і товар, тому великі міста швидко перетворюються в агломерації. З дорожнечею житла і нестачею землі з'являються і нетрі.

Невдале житлове планування: Без державного регулювання основне житлове будівництво робиться для середнього класу — досить платоспроможного і в той же час досить масового. Здавалося б, «невидима рука ринку» розставить все на місця, але біднота не настільки платоспроможна, щоб в гонитві за прибутком орієнтуватися на неї.

Колоніалізм і сегрегація: Європейці, з'явившись у Кенії в XIX столітті, створили Найробі та інші центри економіки, щоб вони служили їхнім власним грошовим інтересам, а на африканців дивилися як на дешеву робочу силу. Втім, програма зі створення дешевого житла у вигляді ліжко-місць все ж була — але тільки для самих працівників, а не для сімей. Щоб бути ближче до годувальника, сім'ям довелося переселятися в нетрі. Дхараві, великі нетрі під Мумбаї, з'явилися, коли англійські колоністи прогнали представників шкідливих професій за межу Бомбея.

Слабка інфраструктура, соціальне відторгнення та економічний застій: Часто люди залишаються в нетрях, тому що є фактори поза їхнім контролем. Постійні економічні кризи призводять до того, що в будь-який момент можна втратити дохід, а значить, немає сенсу переселятися. Якщо немає дешевого і робочого громадського транспорту, доводиться селитися на пішохідній відстані від роботи. Економічний застій одночасно зі зростанням населення знижує подушний дохід, призводячи до загального зубожіння.

Неформальна економіка: Економіка, яка порушує закон, але не порушує чужих прав, називається неформальною. У тих країнах, де почати, зареєструвати і підтримувати законне підприємство дорого і клопітно, економіка йде в тінь, часто покладаючись на низькооплачувану працю.

Бідність: Іноді нетрі — єдиний вибір для міської бідноти.

Політика: З прямими і рівними виборами утворилося чимало політичних сил, які покладаються на мешканців нетрів і не зацікавлені в їхньому розселенні. Такі помічені в Бразилії, Індії та Кенії.

Стихійні та соціальні лиха; хиткий інститут власності: Втративши житло і майно, людина селиться там, де здатна оселитися. Наприклад, під Кабулом розвинулися нетрі з утікачів від звірств Талібану. Землетрус на Гаїті (2010) призвів до появи нових нетрів, які зникнуть не скоро.

Ситуація у світі

За даними, наведеними у доповіді Програми ООН з населених пунктів (United Nations Human Settlements Programme), до початку ХХІ століття майже 40 % людських поселень класифікувалися як нетрі. У них проживає близько 923,9 млн містян, тобто 32 % усього міського населення, в тому числі 43 % міського населення країн, що розвиваються, і 78 % містян найменш розвинених країн. Найбільша частка нетрів у населенні міст спостерігається в Африці на південь від Сахари (70 %) і в Азії (40 %).

При збереженні наявних темпів приросту мешканців нетрів (за 1990-2000-і роки їхня чисельність зросла на 36 %) до 2030 р. в світі буде вже 2 млрд жителів таких районів.

Див. також

Примітки

↑ Международный Союз экономистов (МСЭ). 22 листопада 2015. Архів оригіналу за 22 листопада 2015. Процитовано 12 березня 2017.
↑ Dictionnaire Le Robert. www.lepetitrobert.fr. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 12 березня 2017.
↑ Living and Working in Slums of Mumbai | Slum | Mumbai. Scribd (англ.). Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 12 березня 2017.
↑ What are slums and why do they exist? (PDF). www.preventionweb.net (англ.). UN-HABITAT. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2016. Процитовано 12 березня 2017.