Мінський автобус

Мінський автобус

МАЗ 215 у Мінську
КраїнаБілорусь Білорусь
МістоМінськ
Дата відкриття23 жовтня 1924 (100 років)
Дата закриттяДіюча
Кількість маршрутів190 (2012 рік)[1]
Кількість автобусних депо5
Кількість автобусів1420
Типи автобусівМАЗ 103
МАЗ 104
МАЗ 105
МАЗ 107
МАЗ 152
МАЗ 203
МАЗ-206
МАЗ 215
МАЗ 226
МАЗ 251
Неман-52012
Mercedes Sprinter
Радзимич-АО92
Вартість проїзду60-65 білоруських копійок
Експлуатуюча організаціяДП «Мінськтранс»
Сайтhttp://www.minsktrans.by/

Мінський автобус — один із видів місцевого транспорту у Мінську. Є найпопулярнішим і найбільш використовуваним видом транспорту у місті. Наразі місто має розвинену автобусну систему, яка складається з 1420 автобусів, близько 150 маршрутів, 5 автопарків та двох автовокзалів (Східний, Центральний). Як і іншими видами громадського транспорту в Мінську, автобусним рухом керує «Мінськтранс».

Історія

Початок та становлення автобусного руху (1920—1940 роки)

Автобусний рух у Мінську започатковано 23 жовтня 1924 року. Міжміські пасажирські перевезення розпочались у травні 1925 року. Зі зрозумілих причин автобуси середини 20-х років були виключно імпортними — радянських тоді просто не існувало. Вулицями Мінська ходили британські «Leylands», американські автобуси «Ford», італійський «FIAT», німецький «MAN», французький «Renault», австрійські «Steers» — все це були невеликі машини, розраховані на 20-40 пасажирів. Щодня кожен такий автобус здійснював 10-12 рейсів і перевозив близько 700 людей[2].

Наприкінці 1920-х років Мінськ почав отримувати перші радянські автобуси — 12-місний московський AMO-Ф15, а 1931 року — більш місткі (від 27 до 35 місць, були варіанти) ярославські Я-6. З 1935 року в місті експлуатується переважно московський ЗІС-6, а з березня 1940 року — елегантний ЗІС-16, кузов якого відповідав останній автомобільній моді. Всіх їх обслуговували кондуктори, посадка в автобус здійснювалася лише через задні двері. Рухаючись по маршруту, автобуси зупинялися на вимогу де завгодно, як сучасні маршрутки[2].

На початку 1927—1929 років у Мінську існувало три маршрути, а трохи пізніше — шість. Рух розпочинався о 07:00 ранку та закінчувався о 23:00. Головним пунктом відправлення була площа Свободи — звідти автобуси курсували до Ляховки, Кальварию, Козирово та Дрозди. Ще два маршрути з'єднували Мінський залізничний вокзал з Комарівкою та Серабранку з Пяреспай (Старажовською).

Вартість проїзду в автобусі була досить дорого. Наприклад, за проїзд маршрутом від площі Свободи до електростанції «Елвад» треба було заплатити 10 копійок, а щоб дістатися з вокзалу до Комаровки — 25 копійок. Швидкість руху автобусів не перевищувала 25 км/год, вони найчастіше ламалися, а взимку рух майже припинявся через відсутність якісної гуми. Бензин був дорогим, запасних частин для імпортних автомобілів було недостатньо. Тому автобуси не могли конкурувати з конкою: якщо протягом 1926—1927 років автобуси перевезли 774 тис. пасажирів, мінська конка — понад 1 млн. 700 тис. осіб. Трамвайний рух, який був відкритий 1929 року (вартість квитка на будь-яку відстань — 10 копійок), завдав мінському автобусу ще потужнішого удару. Протягом десяти років залишався єдиний маршрут у місті — «Площа Свободи — Козирово», до якого у березні 1940 року додали лінію «Товарна станція — Парк культури та відпочинку». Під час Другої світової війни був зруйнований майже весь рухомий склад автобусного парку Мінська.

Відновлення руху після Другої світової війни (1940—1950 рр.)

Станом на 1946 рік в місті налічувався лише 21 автобус[2] (17 трофейних і чотири дивом вцілілих ЗІС-16), у лютому 1947 року — 35 автомобілів. Починаючи з 1948 року, з Москви почали доставляти нові автобуси ЗІС-154, конструкція яких була скопійована з американського автобуса JMC. Однак ця модель не вважалася цілком успішною, і з 1950 року її замінили на ЗІС-155. Цей автобус, випущений у кількості 21 741 одиниць, став таким же символом радянських 1950-х років, як тролейбус МТБ-82Д та трамвай МТВ-82.

Симпатичний лобастий жовто-червоний ЗІС швидко став звичним явищем на вулицях Мінська і проіснував на них приблизно до початку 1960-х років. У місті було близько трьохсот таких автобусів[2].

Автобуси на шасі вантажівки ГАЗ-51 — спочатку ПАЗ-651, а з кінця 1950-х — КАвЗ-651 — працювали на менш завантажених маршрутах. Вони відрізнялися між собою лише тим, що їх виробляли різні заводи — Павловський та Курганський. Нові автобуси, ПАЗ-652, вже мали компонування автомобілів і їздили міськими маршрутами наприкінці 1950-х років.

Перші післявоєнні автобусні маршрути у Мінську були такими:

Кількість маршрутів швидко зростала. Станом на 1956 рік їх було вже 13:

  • Аеропорт — Обсерваторія; * Вокзал — Автозавод;
  • Вокзал — Алібегов;
  • Вокзал — Цегельний завод № 2;
  • Вокзал — Цегельний завод № 10;
  • Вокзал — Лошица;
  • Свердлова — Привокзальна площа;
  • Західний міст — Сільгоспселище;
  • Комаровка — Цнянська;
  • Товарна станція — Давгінавський тракт;
  • Парк Челюскінців — Колодищі;
  • Парк Челюскінців — Степ'янка;
  • Товарна станція — Цегельний завод № 1.

На той час у Мінську на балансі автопарків перебувало близько 450 автобусів[2].

Мінський автобус за радянських часів (1950—1991 рр.)

У січні 1958 року стару систему тарифів, яка залежала від кількості зупинок, було скасовано. Для автобуса та тролейбуса було введено єдиний квиток вартістю сорок копійок. З лютого 1961 року, після грошової реформи, квиток на автобус став коштувати 5 копійок, але 1976 року його вартість в Мінську впала до 4 копійок, знову, як і 1958 року, зрівнявшись з вартістю квитка на тролейбус. Це був найдешевший автобусний квиток в СРСР — в інших великих містах він продовжував коштувати 5 копійок. Перехід на компостери відбувся 1972 року. Вартість квитка залишалася незмінною до 15 березня 1991 року, коли вона зросла до 15 копійок.

У 1959 році до Мінську почали надходити нові міські автобуси ЗІЛ-158, які замінили ЗІС-155. Але для Мінська вони не стали масовими, хоча їх виробництво (вже на Лікінському автобусному заводі під маркою ЛіАЗ-158В) тривало більше десяти років. Це сталося тому, що автобусний парк Мінська віддав перевагу іншому автомобілю — ЛАЗ-695 різних модифікацій. Ці автобуси мали низку переваг — взимку в них було тепло (особливо коли сісти на заднє сидіння), а двигун, потужність якого становила 150 к. с., забезпечував нормальну крейсерську швидкість.

ЛАЗ-965Н у стандартному кольорі

ЛАЗ-695Б (1958—1964) і ЛАЗ-695Е (1961—1969, вони відрізнялися лише двигунами) були замінені на більш сучасну версію, ЛАЗ-695М (1969—1976), яка вже відрізнялася від своїх попередників зовнішнім виглядом — відсутністю повітрозабірника і задимлених «схилів» на даху. У 1976 році його замінив ЛАЗ-695Н, який відрізнявся більш сучасним дизайном «фасаду». Львівські автобуси були пофарбовані в білий колір червоними або синіми ремінцями на кузові, а іноді мали подвійний колір за принципом «білий верх-червоний низ».

Львівські автобуси міцно влаштувались на вулицях Мінська, і 1960-ті роки можна по праву назвати їх десятиліттям. ЛАЗ працював на більшості міських маршрутів, яких у 1967 році було вже 43. Основними пунктами відправлення були Привокзальна площа (маршрути: 3,4,5,6,8,10,11,12,13,25,34,36,38, 41,42,43), автозавод (маршрути: 2,9,17,21,22,33), Площа 8 Березня (нині — площа В. Хоружай) (маршрути: 15,19,20,32,39 та маршрути: 7,14,16,24).

Приблизно наприкінці 1960-х років, коли почали надходити перші «Ікаруси» та ЛіАЗи нового покоління, ЛАЗи почали сходити з центральних маршрутів на околиці, де їм було трохи простіше.

Перші п'ять мінських «Ікарусів» були у «люксовому» виконанні. Усі вони пройшли по маршруту 13 (Вокзал — Ленінський проспект — вул. Волгоградська — вул. Якуба Коласа — Зелений Луг). Наступна партія була в звичайному виконанні. Автобуси були передані у всі колони 1-го автобусного парку і працювали на маршрутах: 1, 2, 3, 13 та 16.

Приблизно у 1971—1972 роках у Мінську з'явилися поодинокі версії «Ікаруса», тридверний Ікарус-556. Однак час біло-червоно-білих «Ікарусів» у столиці республіки був коротким — до 1977 року їх майже не залишилося на міських маршрутах. У Москві та Ленінграді останні такі машини були списані трохи пізніше, у 1980 році.

Ікарус-280 у Мінську

Цьому було дві причини. По-перше, Мінськ розпочав закупівлю нових автомобілів (з 1971 по 1975 рік було придбано 734 автобуси), а по-друге, угорська компанія «Ікарус» не стояла на місці і розробила нову модель, яка багато в чому перевершила свою попередницю.

1969 року, майже одночасно з першими «Ікарусами», 4-й автобусний парк Мінська отримав партію нових автобусів — ЛіАЗ-677 (1968—1980). У порівнянні з ЛАЗами, ЛіАЗи мали свої переваги — більшу місткість (80 людей, хоча зазвичай перевозили значно більшу кількість пасажирів), двоє широких дверей з місцями для зберігання. Але мінчани запам'ятали ЛіАЗи в основному такими недоліками: погано закриті двері, «вибіркова» система опалення, невелика кількість місць для сидіння (лише 25) і загальна «продуманість», особливо в перевантаженому стані. А водії не любили ЛіАЗи за часті поломки двигуна та коробки передач. З 1980 року місто отримало вдосконалену версію ЛіАЗ-677М. Зовні його можна було впізнати за тим, що всі габаритні вогні в нього були квадратними, а не круглими, як раніше. Ці машини фарбували в різні кольори: у 1970-х роках переважно в білий колір з кольоровими (червоними, зеленими, синіми) ремінцями на кузові, пізніше — у пісочний чи темно-червоний, двері при цьому були білими.

Нові угорські автобуси моделей Ikarus 260 (поодинокі) та Ікарус-280 («гармошка») з'явилися в Мінську у 1973 році і трималися на мінських вулицях майже 30 років (останній новий «Ікарус» з Угорщини прибув до Мінська у 1991 році). На початку XXI століття Мінськом курсували переважно придбані у 1992—2000 роках у Москві та в колишніх соціалістичних країнах — Польщі, НДР, Чехословаччині — «Ікаруси», які зазнали капітального ремонту. Їх було легко впізнати за різноманітними кольорами (білий, біло-червоно-білий, біло-синьо-білий, біло-зелений-білий тощо), а також за іноземними написами на боках та попереджувальними написами усередині салону, які були зроблені німецькою або чеською мовами.

Для мінського автобуса з початком перебудови настали важкі часи. ЛАЗи, ЛіАЗи та «Ікаруси», які вичерпали свої ресурси, продовжували ходити вулицями міста. Наприкінці 1980-х років на маршрутах з'явилися нові ЛіАЗи — містка тридверна модель ЛіАЗ-5256, але третє покоління «лікінців» виявилося ненадійним в експлуатації. Менше з тим, на початку 2000-х років у Мінську все ще вистачало таких ЛіАЗів, які вже встигли зноситися за двадцять років; зустрічалися й варіації на його тему — один російський автобус МАРЗ-52661 та кілька білоруських Неман-52012, які виготовляли у місті Ліда (зовні вони дещо відрізняються за дизайном і мають двоє дверей).

Мінський автобус у незалежній Білорусі (1991—понині)

На початку 1990-х років відчайдушні спроби почали рятувати ситуацію за рахунок придбання вживаних іноземних автомобілів. Перш за все це були вживані Ікаруси-280, у 1996 році були придбані: один чехословацький Karosa-B741 (він працював на маршрутах: 25,29,44, 542 та 589), німецький Mercedes-Benz-KM5372 (працював на маршруті 40) та по одному новому Ікарусу — одинарний Ікарус-415 та видовжений Ікарус-435 (вони працювали на маршрутах: 24 та 87). У Мінську також були двоповерхові автобуси. Чотири німецькі автобуси «МАН», придбані у 1994 році, вже деякий час здійснювали комерційні рейси до району ринку «Ждановичі».

Однак позитивним для міста стало рішення керівництва Мінського автомобільного заводу розпочати виробництво власних автобусів. Влітку 1992 року перші п'ять автобусів були зібрані з компонентів німецького заводу «Неоплан». Але в ті роки вони виявилися надто дорогими у виробництві (кожен автобус коштував близько $ 200 000). Лише 1996 року на вулицях столиці почав з'являтися нова модель автобусу МАЗ 103.

З липня 2007 року усі старі автобуси почали списувати та замінювати новими, білоруського виробництва[3].

Рухомий склад

Наразі на міських маршрутах працюють автобуси білоруського виробництва РУП «МАЗ», АЗ «Неман» ВАТ «МЗКТ», ВАТ «Гомельський АРЗ», такі як: МАЗ-103, МАЗ-104, МАЗ-105, МАЗ-107, МАЗ -152, МАЗ-203, МАЗ-206, МАЗ-215, МАЗ-226, МАЗ-251, Неман-52012, Радзимич-А092 відповідно. Також у місті працюють Mercedes Sprinter виробництва Mercedes-Benz. У підпорядкуванні п'яти мінських автобусних парків налічується 1420 одиниць автобусів (з них 111 — мікроавтобуси).

В автобусному парку № 2 переьуває на балансі 375 автобусів, в автобусному парку № 4 — 242, в автобусному парку № 5 — 422, в автобусному парку № 6 — 357, в автобусному парку № 7 — 342. Також тролейбусний парк № 4 містить 39 мікроавтобусів. Всі маршрутні автобуси оснащені системою автоматичного контролю оплати проїзду[4].

Автобусні парки Мінська

У Мінську діє 5 автобусних парків[5].

Діючі

Автобусний парк № 2

  • Адреса: вулиця Маяковського, 115А
  • Види транспорту: міський, міжміський та міжнародний

Автобусний парк № 4

  • Адреса: вулиця Козлова, 22
  • Види транспорту: міський та приміський

Автобусний парк № 5

  • Адреса: вулиця Гурського, 15/6
  • Види транспорту: міський та приміський

Автобусний парк № 6

  • Адреса: вулиця Машинобудівників, 15
  • Види транспорту: міський та приміський

Автобусний парк № 7

  • Адреса: 4-й провулок Кольцова, 2
  • Види транспорту: міський та приміський

Ліквідовані

Автобусний парк № 1

  • Адреса: вулиця Маяковського, 95
  • Види транспорту: міський
  • Дата ліквідації: 2009

Автобусний парк № 3

  • Адреса: вулиця Голгофа, 42
  • Види транспорту: приміський
  • Дата ліквідації: 2007

Галерея

Примітки

  1. Мінський транспорт (рос.). gusts.misnk.by. Архів оригіналу за 14 березня 2012.
  2. а б в г д Мінскія гарадскія аўтобусы: гісторыя і сучаснасць. minsk-old-new.com. Архів оригіналу за 14 вересня 2014.
  3. З Мінска прыбяруць усе старыя аўтобусы. kp.by.
  4. У Мінску з 1 красавіка ўводзіцца новая сістэма аплаты і кантролю праезду.
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 30 серпня 2014. Процитовано 2 грудня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Див. також

Read other articles:

Artikel ini memiliki beberapa masalah. Tolong bantu memperbaikinya atau diskusikan masalah-masalah ini di halaman pembicaraannya. (Pelajari bagaimana dan kapan saat yang tepat untuk menghapus templat pesan ini) Artikel ini sebagian besar atau seluruhnya berasal dari satu sumber. Tolong bantu untuk memperbaiki artikel ini dengan menambahkan rujukan ke sumber lain yang tepercaya. Artikel ini sudah memiliki daftar referensi, bacaan terkait, atau pranala luar, tetapi sumbernya belum jelas karena ...

 

 

British political scientist Frank BealeyFrank BealeyBornFrank William Bealey(1922-08-31)31 August 1922BilstonDied18 January 2013(2013-01-18) (aged 90)EdinburghNationalityEnglishCitizenshipBritishEducationThe London School of EconomicsKnown forFounded of the academic study of politicsScientific careerInstitutionsRoyal Academy of Turku, University of Manchester, University of Aberdeen, Masaryk University Frank William Bealey (31 August 1922 – 18 January 2013) was a British political...

 

 

Konkatedral HumacaoKonkatedral Nama Manis YesusSpanyol: Catedral de Santiago Apóstolcode: es is deprecated Konkatedral Humacao18°09′01″N 65°49′34″W / 18.150157°N 65.826199°W / 18.150157; -65.826199Koordinat: 18°09′01″N 65°49′34″W / 18.150157°N 65.826199°W / 18.150157; -65.826199LokasiHumacaoNegara Puerto RikoDenominasiGereja Katolik RomaSejarahDidirikan1869ArsitekturStatusKatedralStatus fungsionalAktifGayaNeo-klasik...

Provinsi MakkahLetak Provinsi Makkah di Arab SaudiKota terbesarJeddahLuas • Luas daratan160.000+ km2 (Formatting error: invalid input when rounding sq mi) • Luas perairan0 km2 (0 sq mi)  0%Ketinggian1.000 m (3,000 ft)Ketinggian tertinggi1.936 m (6,352 ft)Ketinggian terendah0 m (0 ft)Populasi (2010) • Total8,557,766 • Peringkat1stZona waktuUTC+3 (AST) Letak Provinsi M...

 

 

2012 2022 Élections législatives de 2017 dans l'Oise 7 sièges de députés à l'Assemblée nationale 11 et 18 juin 2017 Type d’élection Élections législatives Campagne 22 mai au 10 juin12 juin au 16 juin Corps électoral et résultats Population 823 542 Inscrits 562 375 Votants au 1er tour 269 584   47,94 %  10,2 Votes exprimés au 1er tour 263 925 Votes blancs au 1er tour 4 063 Votes nuls au 1er tour 1 596 Votants au 2d tour 239...

 

 

Chemicals which prevent breakdown of acetylcholine and butyrylcholine Not to be confused with Acetylcholinesterase inhibitor, Anticholinergic, or Cholinergic. Cholinesterase inhibitorDrug classClass identifiersUseAlzheimer's diseaseATC codeN06#N06DA AnticholinesterasesMechanism of actionEnzyme inhibitorBiological targetCholinesteraseClinical dataDrugs.comDrug ClassesWebMDMedicineNet External linksMeSHD002800Legal statusIn Wikidata Acetylcholine Sarin molecule, C4H10FO2P Tetraethyl pyroph...

Diagram ini menunjukkan orbit satelit iregular Saturnus. Di tengah, orbit Titan, sebuah satelit yang regular, ditandai dengan warna merah sebagai perbandingan. S/2004 S 7 adalah satelit alami dari planet Saturnus. Saturnus memiliki 62 satelit, dengan 53 di antaranya telah dinamai dan hanya 13 di antaranya memiliki diameter lebih besar dari 50 kilometer. Referensi http://solarsystem.nasa.gov/planets/profile.cfm?Display=Sats&Object=Saturn Diarsipkan 2014-04-16 di Wayback Machine.

 

 

Questa voce sugli argomenti militari italiani e politici italiani è solo un abbozzo. Contribuisci a migliorarla secondo le convenzioni di Wikipedia. Segui i suggerimenti dei progetti di riferimento 1, 2. Augusto Riboty Ministro della Marina del Regno d'ItaliaDurata mandato5 gennaio 1868 –14 dicembre 1869 MonarcaVittorio Emanuele II di Savoia Capo del governoLuigi Federico Menabrea PredecessorePompeo Provana del Sabbione SuccessoreStefano Castagnola LegislaturaX Durata&#...

 

 

French historian (born 1944) Élisabeth RoudinescoRoudinesco in 2007Born10 September 1944 (1944-09-10) (age 79)Paris, FranceAwardsPrix DecembreScientific careerFieldsHistorianPsychoanalyst Élisabeth Roudinesco (Romanian: Rudinescu; born 10 September 1944) is a French scholar, historian and psychoanalyst. She conducts a seminar on the history of psychoanalysis at the École Normale Supérieure. Roudinesco's work focuses mainly on psychiatry, psychology and psychoanalysis in France, ...

District of Assam in IndiaDima Hasao districtDistrict of AssamBarail Range in Dima HasaoLocation in AssamCoordinates: 25°11′N 93°02′E / 25.18°N 93.03°E / 25.18; 93.03Country IndiaStateAssamDivisionCentral AssamDistrict created2 February 1970HeadquartersHaflongGovernment • TypeAutonomous district • BodyDima Hasao Autonomous Council • Chief Executive MemberDebolal Gorlosa, BJP • Lok Sabha constituenciesAutonom...

 

 

State park in Virginia, USA Widewater State ParkWidewater State Park, November 2018Location of Widewater State Park in VirginiaShow map of VirginiaWidewater State Park (the United States)Show map of the United StatesLocationStafford County, VirginiaNearest cityFredericksburgCoordinates38°25′37″N 77°20′6″W / 38.42694°N 77.33500°W / 38.42694; -77.33500Area1,089 acres (440.7 ha)[1]Created2019Administered byVirginia Department of Conserva...

 

 

The Daily HeraldTypeDaily newspaperFormatBroadsheetOwner(s)GannettPublishernone Ad Director: Craig DuncanEditorKeri BartlettFounded1848 (1848)LanguageEnglishHeadquarters1115 South Main Street, Columbia, TN, 38401 United StatesCirculation6,933 (as of 2018)[1]Websitecolumbiadailyherald.com The Daily Herald is a daily newspaper in Columbia, Tennessee. The newspaper is published six days a week Sunday through Friday; the paper does not publish on Saturday. Although it is pri...

الكنيسة الرومانية الكاثوليكية هي أكبر الكنائس المسيحية، رأسها هو البابا أسقف روما وبحسب تقليدها الكنسي خليفة بطرس تلميذ يسوع المسيح. لقبها الرسمي هو الكنيسة المقدسة الكاثوليكية الرسولية. مثلت هذه الكنيسة القوة الروحية الأساسية في تاريخ الحضارة الغربية، إلى جانب الأرثو�...

 

 

Pour l’article ayant un titre homophone, voir Ayroles. Cet article possède un paronyme, voir Léon Eyrolles. Cet article concerne la maison d'édition. Pour la commune de la Drôme, voir Eyroles. Si ce bandeau n'est plus pertinent, retirez-le. Cliquez ici pour en savoir plus. Cet article n’est pas rédigé dans un style encyclopédique (avril 2023). Vous pouvez améliorer sa rédaction ! Si ce bandeau n'est plus pertinent, retirez-le. Cliquez ici pour en savoir plus. Le ton de ...

 

 

Professional wrestling women's tag team championship Wave Tag Team ChampionshipMio Shirai holding one of the Wave Tag Team Championship belts in August 2015DetailsPromotionPro Wrestling WaveDate establishedAugust 28, 2011[1]Current champion(s)Calaminence (Risa Sera and Saki)Date wonMarch 17, 2024StatisticsFirst champion(s)kanAyu(Ayumi Kurihara and Kana)[2]Most reigns(as a team) Las Aventureras (Ayako Hamada and Yuu Yamagata) (3 reigns); (as an individual) Saki and Yumi Ohka (5...

Kontributor utama artikel ini tampaknya memiliki hubungan dekat dengan subjek. Artikel ini mungkin perlu dirapikan agar mematuhi kebijakan konten Wikipedia, terutama dalam hal sudut pandang netral. Silakan dibahas lebih lanjut di halaman pembicaraan artikel ini. (April 2023) (Pelajari cara dan kapan saatnya untuk menghapus pesan templat ini) Artikel ini membutuhkan penyuntingan lebih lanjut mengenai tata bahasa, gaya penulisan, hubungan antarparagraf, nada penulisan, atau ejaan. Anda dapat me...

 

 

Universal encyclopedia in Russian Great Russian Encyclopedia Great Russian Encyclopedia in Vilnius University LibraryEditorYury Osipov (editor-in-chief)IllustratorSeveralCountryRussiaLanguageRussianSubjectGeneralGenreReference encyclopaediaPublisherGreat Russian EncyclopediaPublication date2004—2017PagesVolume Russia – 1008, other volumes – on average 768Websitebigenc.ru The Great Russian Encyclopedia (GRE; Russian: Большая российская энциклопедия, БРЭ, t...

 

 

Medical conditionLipschütz ulcerOne of the first published cases of Lipschütz ulcer[1] Lipschütz ulcer, ulcus vulvae acutum or reactive non-sexually related acute genital ulcers (English: acute ulceration of the vulva) is a rare disease characterized by painful genital ulcers, fever, and lymphadenopathy, occurring most commonly, but not exclusively, in adolescents and young women.[2] Previously, it was described as being more common in virgins.[3] It is not a sexual...

Experience interpreted within a religious framework For the Wayne Proudfoot book, see Religious Experience (book). Part of a series onSpirituality Outline Religion History Timeline Traditional Elite religion Jewish Merkabah Kabbalah Hasidism Christian Catholic Mysticism Sufism Folk religion Modern Buddhist modernism New religious movement Secular spirituality Spiritual but not religious Syncretism Spiritual experience Lived religion Mystical experience Oceanic feeling Religious experience Rel...

 

 

Artículo principal: España Historia de España Por periodo histórico Prehistoria en la península ibérica Historia antigua de la península ibérica Historia medieval de España Alta Edad Media de la península ibérica Plena Edad Media de la península ibérica Baja Edad Media de la península ibérica Historia moderna de España Historia contemporánea de España La historia de España engloba el período comprendido desde la primera colonización humana en la prehistoria en la pen...