Мілютін Дмитро Станіславович

Мілютін Дмитро Станіславович
 Капітан
Загальна інформація
Народження1980 Редагувати інформацію у Вікіданих
Виноградів, Закарпатська область, Українська РСР
Смерть3 листопада 2023(2023-11-03) Редагувати інформацію у Вікіданих
Зарічне, Запорізька область, Україна
(Ракетний удар по шикуванню 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади)
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Гірська піхота
Формування
 128 ОГШБр
Війни / битви

російсько-українська війна

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мілютін.

Дмитро́ Станісла́вович Мілю́тін (1980—2023) — капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1980 року в місті Виноградів Закарпатської області[1].

Старший офіцер 3-ї артилерійської батареї 2-го дивізіону, 128-ма гірсько-піхотна бригада.

У зоні бойових дій з 23 вересня 2014-го. Брав участь у боях за Дебальцеве, довелося виходити з-під вогню терористів без прикриття, вирушили о 2-й ночі. Велика частка бригади виходила пішки; ту техніку, яка вийшла з ладу, ліквідували, із плацдарму вивели 3 бронемашини та 1 гармату з шести, під час відходу (15–27 км) в батареї Мілютіна (57 бійців) загинув 30-річний киянин.

У Виноградові Мілютін очолював громадську організацію «Ветерани бойових дій Виноградівщини» та входив до складу Виконавчого комітету Виноградівської міської ради[2].

Загинув 3 листопада 2023 року поблизу села Зарічне Запорізької області внаслідок удару ЗС РФ по місцю шикування та нагородження військовослужбовців 128-ї бригади[3]. Похорон Дмитра Мілютіна відбувся у Виноградові 9 листопада[4].

Нагороди

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, старший лейтенант Дмитро Мілютін нагороджений 27 червня 2015 року орденом «За мужність» III ступеня[5].

12 березня 2024 року нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня посмертно[6].

Вшанування пам'яті

Рішенням Виноградівської міської ради у березні 2024 року вулицю Санаторну в місті Виноградів перейменували на вулицю Дмитра Мілютіна[7].

Примітки

  1. ↑ Співчуття – Виноградівська міська рада Закарпатської області. vin-rada.gov.ua. Процитовано 5 листопада 2023.
  2. ↑ Виконавчий комітет – Виноградівська міська рада Закарпатської області. web.archive.org. 30 квітня 2023. Архів оригіналу за 30 квітня 2023. Процитовано 6 вересня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  3. ↑ Під час удару по 128-й бригаді загинув один із кращих артилеристів України Дмитро «Таксист» Мілютін. nv.ua (укр.). Процитовано 5 листопада 2023.
  4. ↑ Пилипко, Михайло (9 листопада 2023). На Закарпатті попрощалися із загиблим захисником Дмитром Мілютіним. Суспільне.
  5. ↑ Указ Президента України від 27 червня 2015 року № 366/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  6. ↑ Указ Президента України від 12 березня 2024 року № 151/2024 «Про відзначення державними нагородами України»
  7. ↑ У Виноградівській громаді дерусифікували ще півтора десятка вулиць. MUKACHEVO.NET (укр.). Процитовано 15 березня 2024.

Джерела

Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.