Шейх Мухаммед бін Тані народився у Фувайріті (Катар) до 2 жовтня1788. Він був другим з п'яти його синів[1]. 1847 року його родина переїхала до Дохи, де батько Мухаммеда зайняв посаду хакіма. Після смерті батька 1860 року Мухаммед став главою свого клану і хакімом Дохи. Незабаром шейх Мухаммед бін Тані розширив свій вплив на весь Катарський півострів і зміцнив свої позиції на зовнішньому рівні, вступивши в союз із Фейсалом бін Туркі, еміром другої саудівської держави, який особисто відвідав Катар на початку 1851 року.
У червні 1871 року Мухаммед бін Тані визнав васальну залежність від Османської імперії, в Ель-Бідді (передмісті Дохи) влаштувався спеціальний турецький чиновник, а шейх Мухаммед був оголошений каймакамом Катару.
1876 року Мухаммед бін Тані зрікся влади в зв'язку з похилим віком на користь свого старшого сина шейха Джасіма бін Мухаммада Аль Тані[1].
Шейх Мухаммед помер за два роки після свого зречення від престолу. Він помер 18 грудня 1878 року від старості[1].