PROFILPELAJAR.COM

Грошовий зливок
Борисфен
Грошовий зливок; Борисфен
Монетний двір	Борисфен
Номінал	24 стрілки = 1/96 статера
Маса	5,3 — 5,5 г
Метал	бронза
Роки карбування	600—450 роки до н.е.
Аверс
Реверс

Монета-стрілка, «стріла Аполлона»^[1] — дрібна бронзова протомонета у формі площика стріли, яку відливали у давньогрецьких полісах Західного і Північного Надчорномор'я в 600—450 роках до н. е.^[2]

Походження

Існує кілька припущень, де почали виробляти монети-стрілки. Дослідники виділяють три теорії:

скіфського походження;
фракійського походження;
грецького походження^[3]^[4].

Теорія скіфського походження монет-стрілок припускає, що ці грошові знаки спочатку набули поширення у Скіфії. За іншим припущенням, монети-стрілки Борисфена походили з Фракії або були місцевим наслідуванням фракійських протомонет. Можливо, фракійці запозичили стріли від скіфів і надали їм форму своїх перших монет^[4].

Прихильники грецького походження стверджують, що ці монети використовували мешканці полісів у Західному та Північно-Західному Надчорномор'ї. Вони пов'язані з культом Аполлона Лікаря, покровителя давньогрецьких колоністів. Його атрибутом була стріла, яка виконувала функції не тільки зброї, але й магічного жезла і знаряддя зцілення. Нова хвиля колоністів до Ольвії принесла культ Аполлона Дельфінія. Відтак протомонети набули форми дельфінів^[5].

Археологи знаходять монети-стрілки переважно у Нижньому Побужжі, зокрема на території давньогрецького полісу Борисфен на острові Березань. Проте вони були також поширені в Ольвії, Істрії, Аполлонії, Томисі, Керкінітиді тощо. Про 10 або 11 стріл як платіжний засіб ідеться у написі на скіфосі, знайденому під час розкопок в Ольвії^[6].

Виробництво і типи монет–стрілок

Монети відливали в керамічних ливарних формах із кількома заглибленнями^[6]. Метал добували у місцевих копальнях. Монетна бронза — сплав міді та олова, іноді ще й свинцю. Монети-стрілки випускала не держава, а приватні особи-ремісники^[7].

Різні форми монет відповідають певному типу:

1) вузькі листоподібні монети, що не мають вістря і втулки для держака.
2) монети-стрілки декоровані косими нервюрами, що відходять від осьового ствола.
3) з гладкою поверхнею з одного боку, або зі знаком у вигляді коліщатка, або літери А на гладкій поверхні;
4) наполовину стрілка, наполовину дельфін^[8].

Монети-стрілки Керкінітиди

Монета-стрілка Керкінітиди (18,5 мм, 1,06 г)

Окремо виділяють монети-стрілки давньогрецького міста Керкінітиди (на території сучасної Євпаторії), які відливали у 450—425 роках до н. е. Вони мали трикутну форму. Завдовжки близько 18 мм. Важили близько 1 г. На їхній поверхні нанесені лінії або хрести^[9].

Примітки

↑ Монети-стрілки, 1986, с. 84.
↑ Античні монети північного Причорномор'я, 2011, с. 30.
↑ Монети-стрілки, 1986, с. 69–70.
↑ ^а ^б Легенда о скифском царе Арнанте, 1968, с. 101–115.
↑ Монети-стрілки, 1986, с. 71.
↑ ^а ^б Монети-стрілки, 1986, с. 77.
↑ Монети-стрілки, 1986, с. 85-86.
↑ Монети-стрілки, 1986, с. 75–76.
↑ Античні монети північного Причорномор'я, 2011, с. 98.

Джерела

Анохін В. Античні монети північного Причорномор'я. — К. : Стилос, 2011. — 328 с.
Анохін В.О. Монети-стрілки // Ольвія та її округа : зб. наук. пр / АН УРСР, Інститут археології. — Наукова думка. — К., 1986. — С. 68-89.
Граков Б. Легенда о скифском царе Арнанте // История, археология и этнография Средней Азии. — 1968. — С. 101–115.