PROFILPELAJAR.COM

Зовнішні зображення
	В опері «Сільська честь»
	Її творчість шанують у всьому світі
	Чергова репетиція
	Сольний концерт оперної примадони

Людмила Монастирська
лат. *Liudmyla Monastyrska*
Людмила Монастирська; лат. Liudmyla Monastyrska
Основна інформація
Дата народження	25 травня 1975 (49 років)
Місце народження	Іркліїв, Черкаська область, Україна
Роки активності	з 1996 року дотепер
Громадянство	Україна
Професії	оперна співачка
Освіта	Національна музична академія України імені П. І. Чайковського і Київська муніципальна академія музики імені Рейнгольда Глієра
Співацький голос	сопрано
Інструменти	вокал[d]
Нагороди
	Цитати у Вікіцитатах;

Людмила Вікторівна Монастирська (до шлюбу Повстенко, лат. Liudmyla Monastyrska, 1975, Іркліїв, Черкаська область, Україна) — провідна українська оперна співачка, сопрано (spinto soprano), солістка Національної опери України. Заслужена артистка України (2013)^[1]. Народна артистка України (2017р.). Лавреатка Національної премії ім. Шевченка 2014 року за вокальні партії в оперних виставах^[2]^[3]. У 2015 році за розвиток зв'язків з Італією нагороджена державною нагородою Італійської Республіки — орденом «Зірки Італії»^[4]. Співає на найпрестижніших оперних сценах світу: «Ла Скала» в Мілані, Королівському театрі Ковент-гарден у Лондоні, «Метрополітен-опера» у Нью-Йорку.

Біографія

Як сказала Людмила Повстенко^[5] в інтерв'ю газеті «День», її батько — бізнесмен, а мати — педагогиня-філологиня, однак у будинку завжди була музика, зокрема, народні пісні, які співала мати і які стали дуже важливими для неї.^[6] У музичній школі Людмила навчалася грі на фортепіано. Любов до співу успадкувала від матері, для якої «співати — як дихати!»^[5], тому подальшу освіту пов'язала з вокалом.

У 15 років почала вчитися співу в Київському музичному училищі імені Глієра у Івана Гнатовича Паливоди. У 2000 році закінчила Київську консерваторію (нині Національна музична академія України імені П. І. Чайковського), де навчалася вокалу у Діани Петриненко.

У 1996 році почала співати у оперній студії Київської консерваторії. Тут дебютувала в ролі Наталки Полтавки в опері Миколи Лисенка «Наталка Полтавка». Потім виконувала партію Тетяни в опері Петра Чайковського «Євгеній Онєгін», а після закінчення консерваторії стала солісткою цієї студії. У 1997 році завоювала першу премію («Гран-прі») на Міжнародному музичному конкурсі ім. Миколи Лисенка.

Дебютувала в Національній опері України 2008 року в опері Джузеппе Верді «Аїда», у ролі Аїди. У Національній опері виконувала провідні партії для драматичного сопрано: Джоконда («Джоконда»), Сантуцца («Сільська честь»), Амелія («Бал-маскарад»).

Першим спектаклем за кордоном було концертне виконання «Тоски» Джакомо Пуччіні в норвезькому місті Тронгеймі.^[7]

У 2010 році співачка виступала у головній партії Тоски Джакомо Пуччіні у Німецькій опері в Берліні, що привело її на фестиваль Пуччіні (Festival Puccini) в Торре дель Лаго, В'яреджо, Італія, під проводом диригента Альберто Веронезі (Alberto Veronesi).

2011 року вона виконувала партію Леді Макбет в опері Верді «Макбет» у Королівському театрі Ковент Гарден у Лондоні, диригував Антоніо Паппано (Antonio Pappano). Партію Макбета виконував відомий британський баритон Саймон Кінлісайд (Simon Keenlyside). Відеозапис вистави «Макбет» був виданий на DVD. Цього ж року давала концерти в Америці, а в 2012 уклала серйозний контракт із берлінською «Німецькою оперою».^[7]

У лютому 2012 року виконуваоа партію Аїди в одному з провідних оперних театрів світу «Ла Скала» у Мілані.

23 листопада 2012 року Людмила Монастирська виступила на сцені «Метрополітен-опера» у провідній партії Аїди в однойменній опері Джузеппе Верді і завоювала визнання як у слухацької аудиторії, так і у музичної критики. Музкритикиня газети «The New York Times» Коріна да Фонсека-Вольгайм^[8] писала:

Пані Монастирська, з Києва, України, визнана зірка оперного театру цього міста, прийшла до Метрополітен-опера повністю зрілою артисткою. Вона обдарована соковитим округленим сопрано, яке зберігає свою яскравість навіть на найніжніших нотах. Її «O patria mia» була красиво намальована і розфарбована темними інтонаціями, які додали драматичної інтенсивності.^[8]

Її партнером на сцені був Роберто Аланья, який виконував партію Радамеса. Для цієї версії «Аїди» була організована пряма трансляція з театру Метрополітен на телебаченні високої чіткості для всього світу, у тому числі у кінотеатрах.

У 2013 році Монастирська співала разом з Лео Нуччі та Пласідо Домінґо у лондонському Королівському оперному театрі Ковент-Гарден (Royal Opera House) у опері Верді «Набукко», де виконувала роль Абігаїли. Ця вистава широко транслювалася через Royal Opera House Cinema.

У 2015 році у Валенсії Людмила Монастирська разом із Пласідо Домінго та диригентом Зубіном Метою проспівала 7 вистав опери Верді «Сила долі», у якій вона створила образ Леонори.^[7]

Виступаючи на світових сценах, співачка не забуває про своє коріння, про українську народну пісню. Вона виступає на сцені Національної опери України, дає концерти у Національній філармонії України. Крім оперних спектаклів, виконує українські пісні.^[9] Серед найулюбленіших:

Не питай, чого в мене заплакані очі;
Нащо мені чорні брови, нащо карі очі?;
О милий мій, молю тебе, зоря зійшла, пусти мене.

«Дуже пишаюся тим, що я українка! Дякувати Богу, маю змогу представляти українську вокальну школу в найкращих театрах світу. Хай там де я співаю i в якій країні перебуваю, завжди пам’ятаю, звідки я i де моє коріння. Ця думка надихає мене до праці, до творчості, до життя!..»^[10]

Відгуки критики

Як стверджує музична критикиня Лариса Тарасенко в газеті «День»^[11], зарубіжна критика називає її зіркою світового вокалу, наступницею традицій Соломії Крушельницької, Марії Каллас, Монсеррат Кабальє. За думкою оперної співачки і педагогині Марії Стеф'юк:

Коли вперше її послухала, то була неймовірно вражена. Адже Людмила Монастирська має фантастичний тембр голосу (могутнє драматичне сопрано)...^[11]

Головний музичний критик газети «The New York Times» Ентоні Томассіні назвав її голос «рідкістю в опері, справжнім lirico spinto, сопрано, голос який поєднує в собі ліричну м'якість з м'яким, схильним до повноти звуком»^[12]. Йому під силу і дзвінкі верхи ліричного сопрано, і драматичний «густіший» звук у середньому регістрі. Цієї весни співачку було номіновано на престижну світову премію International Opera Awards-2015, вона опинилася в рейтингу найкращих вокалістів світу.^[7]