Мозес Енріко Ітаума (англ.Moses Enriko Itauma; нар.28 грудня2004(2004грудня28), Словаччина) — англійськийбоксер-професіонал, словацько-нігерійського походження, що виступає у важкій ваговій категорії. Член збірної Великої Британії наприкінці 2010-х і на початку 2020-х років, чемпіон світу серед молоді до 19 років (2022), триразовий чемпіон Європи серед молоді та юніорів (2018, 2019, 2022), багаторазовий чемпіон Англії, переможець міжнародних турнірів в аматорах.
Серед професіоналів чинний чемпіон за версією WBO Inter-Continental (з 2024 року) у важкій вазі.
Найкраща позиція у рейтингу BoxRec — 70-та (червень 2024 року), і є 12-м[1] серед британських боксерів важкої вагової категорії, — входячи до Топ-70 найкращих важкоатлетів усього світу.
Біографія
Народився 28 грудня 2004 року у Словаччині. Його батько нігерієць, а мати словачка. Його старший брат Керол Ітаума також професійний боксер. З дитинства зі своєю сім'єю проживає в Англії[2].
Аматорська кар'єра
У травні 2017 року став чемпіоном Англії серед юнаків, у фіналі перемігши Латіфа Хана. У травні 2018 року в Албені (Болгарія), у 14-річному віці, став чемпіоном Європи серед юнаків у вазі до 80 кг, де у півфіналі достроково переміг українця Олександра Ільченка, та у фіналі за очками (5:0) переміг росіянина Артема Новікова[3].
У березні 2019 року став чемпіоном у вазі понад 80 кг юніорського національного чемпіонату Англії, у фіналі перемігши Джиммі Гевіна[4]. На початку червня 2019 року в Галаці (Румунія) став чемпіоном у вазі понад 80 кг юніорського чемпіонату Європи, у фіналі за очками з рахунком 5:0 перемігши вірменина Ованеса Папазяна[5].
З весни 2020 року ввели жорсткі обмеження через коронавірусну хворобу у Великій Британії та по всій Європі, і у 2020—2021 роках він залишився практично без практики змагання.
У лютому 2022 року став чемпіоном у вазі понад 92 кг молодіжного національного чемпіонату Англії. У квітні 2022 року в Софії (Болгарія) став чемпіоном Європи серед молоді[en] (до 18 років) у вазі понад 92 кг. У півфіналі він достроково переміг українця Олександра Зеленського[6], і у фіналі достроково переміг болгарина Кирила Борисова[7][8].
У січні 2023 року підписав контракт із промоутерською компанією Queensberry Promotions Френка Воррена[11]. 28 січня 2023 року відбувся його дебют на професійному рингу в Лондоні (Велика Британія), у важкій вазі, де він достроково нокаутом в 1-му раунді переміг чеха Марчела Боде (2-1)[12].
28 жовтня 2023 року брав участь в андеркарді великого боксерського супершоу в Ер-Ріяді (Саудівська Аравія) головною подією якого став поєдинок «Тайсон Ф'юрі — Франсіс Нганну», де він достроково технічним нокаутом в 1-му раунді переміг досвідченого угорця Іштвана Берната (10-1, 8 КО)[13].
Перший рік у профі закінчив із 7 перемогами, зокрема пройшовши досвідчених джорніменів: Костянтина Довбищенка та Кевіна Еспіндолу. У грудні переміг нокаутом небезпечного польського бійця другого ешелону Міхала Болоза, знаного перемогою важким нокаутом над колишнім претендентом на пояс регулярного чемпіона WBA Анджеєм Вавжиком. Паралельно набирався досвіду працюючи спаринг-партнером у тренувальних таборах таких чемпіонів світу як-от: Тайсон Ф'юрі[14] й Ентоні Джошуа[15].
2024
22 березня 2024 року в Лондоні достроково технічним нокаутом у 1-му раунді переміг земляка Дена Гарбера (6-2)[16].
18 травня 2024 року виступив в Ер-Ріяді (Саудівська Аравія), в андеркарді супербою топових суперважкоатлетів «Тайсон Ф'юрі — Олександр Усик» проти досвідченого німця Іллі Мезенцева (25-3, 21 КО)[17]. Ітаума домінував у першому раунді, упіймав Мезенцева на контратаці своїм хуком. У другому раунді потужною двійкою відправив Мезенцева у повноцінний нокдаун, той підвівся, але рефері оцінивши стан боксера припинив бій. На коні бою стояв вакантний пояс WBO Inter-Continental[18].
Бій з Маріушем Вахом
27 липня на О2 Арені (Лондон) у рамках шоу Джо Джойс vs Дерек Чісора зустрівся з віковим гейткіпером, колишнім претендентом на пояси Маріушем Вахом (38-10, 20 КО)[19]. Бій закінчився достроковою перемогою Ітауми[20].
.svg){kind=small}
