PROFILPELAJAR.COM

Чудо Архистратига Михаїла в Хонах
Чудо Архистратига Михаїла в Хонах
Ким святкується	усіма християнами
Засновано	Після IV століття
Дата	6 вересня
Пов'язаний з	Архангел Михаїл

Не плутати з Михайловим чудом — жіночим музичним гуртом.

Чудо Архистратига Михаїла в Хонах — одне з найвідоміших церковних неперехідних свят, щороку святкується 6 вересня^[a]. У цей день віряни вшановують одного з головних у християнстві ангелів — архангела Михаїла.

Історія Свята

У III—IV століттях місцевість у Ромейській Імперії, де знаходилися населені людьми пункти Колоси та Гієраполіс за релігійним складом населення складалася з християн та язичників. У III—IV століттях у місті Колоси у місцевого християнина захворіла дочка. Щоб урятувати дочку, місцевий християнин помолився Архангелу Михаїлу, попросивши у нього зцілення дочки. Дочка була зцілена. У вдячність за це місцевий християнин збудував Церкву імені Архангела Михаїла у місті Колоси. У У III—IV століттях у цій Церкві почав служити паламарем Святий Архип. Служив він паламарем 60 років свого життя. Архип був активним проповідником Християнства у своєму реґіоні, що викликало негативну реакцію у місцевих язичників. Ними було вирішено ліквідувати Церкву імені Архангела Михаїла у місті Колоси. Для цього вони створили канал між місцевими річками. Передбачалося, що вода піде прямо на Церкву та знесе культову споруду. Проте Святий Архип почав молитися Архангелу Михаїлу і вода оминула Церкву імені Архангела Михаїла у місті Колоси.

Шанування

У пам'ять про дану подію Християнська Церква установила її Шанування на 6 вересня.

Див. також

Посилання

Яке сьогодні свято — 19 вересень святкують Михайлове чудо — заборони, традиції, прикмети. НВ.
Михайлове чудо // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 989-990. — 1000 екз.

Зауваження

↑ Деякими православними церквами святкується 6 (19) вересня за юліанським календарем, зокрема Єрусалимською, Російською, Сербською, Грузинською, Польською і Македонською православними церквами.

Література

Сентябрь / Агапкина Т. А., Плотникова А. А., Веленцова М. М. // Славянские древности: Этнолингвистический словарь: в 5 т. / под общ. ред. Н. И. Толстого; Институт славяноведения РАН. — М. : Межд. отношения, 2009. — Т. 4: П (Переправа через воду) — С (Сито). — С. 621—625. — ISBN 5-7133-0703-4, 978-5-7133-1312-8.нтябрь / Агапкина Т. А., Плотникова А. А., Веленцова М. М. // Славянские древности: Этнолингвистический словарь: в 5 т. / под общ. ред. Н. И. Толстого; Институт славяноведения РАН. — М. : Межд. отношения, 2009. — Т. 4: П (Переправа через воду) — С (Сито). — С. 621—625. — ISBN 5-7133-0703-4, 978-5-7133-1312-8.
Астапенко Н. Я. Жемчужины народной мудрости: пословицы, поговорки и сходные с ними народные выражения. — Смоленск : Смоленское книжное изд-во, 1959. — 168 с.
Громыко М. М. [1] — М. : Молодая гвардия, 1991. — 446 с. — ISBN 5-235-01030-2. Архівовано з джерела 21 жовтня 2020
Пасти // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография М. О. Вольфа, 1880—1882. (рос.)
Ермолов А. С. [2] — СПб. : Типография А.С.Суворина, 1901. — Т. 1. Всенародный меяцеслов. — 691 с. Архівовано з джерела 20 вересня 2021
Золотые правила народной культуры / О. В. Котович, И. И. Крук. — Мн. : Адукацыя i выхаванне, 2010. — 592 с. — 3000 прим. — ISBN 978-985-471-335-9.
Калинский И. [3] — М. : Терра, 1997. — 301 с. — ISBN 5-300-01265-3. Архівовано з джерела 23 лютого 2020
Колесникова В. С. Русь православная. Праздники и обряды. — М. : Олма-пресс, 2005. — 606 с. — ISBN 5-224-05162-2.
Коринфский А. А. Спожинки // Народная Русь: Круглый год сказаний, поверий, обычаев и пословиц русского народа. — М.: Издание книгопродавца М. В. Клюкина, 1901. — С. 365—372.
Лаврентьева Л. С , Смирнов Ю. И. Культура русского народа. Обычаи, обряды, занятия, фольклор. — СПБ. : Паритет, 2004. — 448 с. — ISBN 5-93437-117-7.
Лозка А. Ю. [4] — Мн. : Полымя, 1993. — 205 с. — ISBN 3-345-00495-1. Архівовано з джерела 4 березня 2016 Архивная копия от 4 марта 2016 на Wayback Machine (біл.)
Лозка А. Ю. Беларускі народны каляндар. — Мн. : Полымя, 2002. — 238 с. — ISBN 98507-0298-2. (біл.)
Мельникова М. И. Крестьянская ментальность как архетип русской души. — Ставрополь : Юркит, 2006. — 236 с. — ISBN 5-87580-113-1.
Некрылова А. Ф. Круглый год. — М. : Правда, 1991. — 496 с. — ISBN 5-253-00598-6.
[5] / Отв. ред. В. А. Александров, И. В. Власова, Н. С. Полищук. — М. : Наука, 1999. — 725 с. — ISBN 5-88590-309-3. Архівовано з джерела 25 березня 2013
Словарь русских говоров Сибири / Сост. Н. Т. Бухарева, А. И. Фёдоров; Под ред. А. И. Фёдорова. — Новосибирск : Наука, 2002. — Т. 3, О–П. — 488 с. — ISBN 5-02-031858-2.
Снегирёв И. М. О народных русских пословицах, относящихся к законодательству и старинным судебным обычаям // Альманах «Радуга», литературный и музыкальный альманах на 1830 г. — М., 1830. — 13 листопада.
Терещенко А. В. Быт русского народа: забавы, игры, хороводы. — СПб. : Типография военно-учебных заведений, 1848. — Т. 5. Простонародные обряды: Первое марта. Встреча весны. Красная горка. Радуница. Запашка. Кукушка... — 181 с.
Толстая С. М. Полесский народный календарь. — М. : Индрик, 2005. — 600 с. — ISBN 5-85759-300-X.
Толстой Н. И. Славянский и балканский фольклор: Духовная культура Полесья на общеславянском фоне. — М. : Наука, 1986. — 286 с. — (Институт славяноведения и балканистики АН СССР)
Юдина Н. А. Энциклопедия русских обычаев. — М. : Вече, 2000. — 510 с. — ISBN 578380813X.
Неделькович, М^[sr]. Слава у Срба. — Београд : Вук Караџић, 1991. — 357 с. (сербо-хорв.)