Станція Мирова відкрита 1904 року. Назва походить від слова «Мир», що трактується як суспільство, громада. Існують дві версії виникнення цієї назви, за однією з них станція отримала назву від селища Мирове, яке розташоване у безпосередній близькості від станції. У XVIII столітті селище увійшло до складу села Томаківка, але з 1921 року знову стало самостійною територіальною одиницею. За іншою версією — назва походить від посади поміщика Гаркушевського — у XIX столітті він був мировим суддею. Коли селище відокремилося від Томаківки, його стали називати на честь мировим суддею, адже землі і підприємства були у його власності. Дана станція надихнула поета Ігоря Калініченко написати вірш про неї, який так і називається «Станція Мирова».
Вокзал, як і більшість об'єктів інфраструктури зазнали руйнувань під час Другої світової війни. Після закінчення війни була побудована нова будівля вокзалу — прямокутна, гірчичного кольору, цегляна будівля в типовому стилі, а з декору — лише рустика по кутах[1].
Пасажирське сполучення
До 18 січня 2023 року на станції Мирова зупинявся єдиний пасажирський поїзд № 119/120 сполученням Запоріжжя — Львів. З 19 січня 2023 року, заради безпеки пасажирів, що пов'язано з регулярними обстрілами російськими окупантами громад Нікопольського району поїзду змінено маршрут руху через станцію Дніпро-Головний (з 10 грудня 2023 року поїзд курсує під № 127/128), а приміським електропоїздам сполученням Запоріжжя II — Нікополь обмежено маршрут руху до станції Марганець[2].
