Метиле́н — в органічній хімії частинка —CH2— (метиленова група). В номенклатурі органічних сполук XIX-го сторіччя вважалася окремою структурною часткою (катіоном CH2+
2, в рамках дуалістичної теорії Берцеліуса), від чого походить багато традиційних назв (хлористий метилен, метиленові барвники тощо).
Має й інше значення — один з карбенових радикалів :CH2. Є надзвичайно реакційноздатним, зафіксований виключно в стаціонарному режимі. Має нелінійну будову, тому основний стан — триплетний.
Походження назви
Назва метилен (від грец. méthy = алкогольний напій і hýlē = деревина) була введена 1834 року Жаном Батистом Дюма та Еженом-Мельхіором Пеліго і відносилася до тодішньої назви метанолу як «деревного спирту», зневоднена форма якого формально є метиленовою групою.
Література
- Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0
Посилання
