Мень Анатолій Володимирович

Анатолій Володимирович Мень
Народився23 липня 1927(1927-07-23)
Харків
Помер23 серпня 2011(2011-08-23) (84 роки)
Харків
Місце проживанняХарків
Країна Україна
Національністьєврей[1]
Діяльністьнауковець
Галузьрадіоастрономія
Вчене званняпрофесор (1971)
Науковий ступіньдоктор технічних наук (1965)
Членствочлен-кореспондент НАНУ (1988)
НагородиДержавна премія СРСР Державна премія України в галузі науки і технікиЗаслужений діяч науки і техніки України Почесна грамота Верховної Ради України
Премія ім. С. Я. Брауде (2007)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мень.

Анатолій Володимирович Мень (1927-2011) — радянський і український радіоастроном, співробітник Радіоастрономічного інституту НАНУ, член-кореспондент НАНУ (1988), лауреат Премії НАНУ ім. С. Я. Брауде (2019)[2].

Біографія

Народився в Харкові 23 липня 1927 року[3][4].

1949 року закінчив Харківський електротехнічний інститут (тепер у складі НТУ «Харківський політехнічний інститут») за фахом «радіотехніка»[4].

У 1949—1955 роках працював у Харківському фізико-технічному інституті. 1954 року захистив кандидатську дисертацію[4].

З 1955 року працював в Інституті радіофізики та електроніки АН України. 1958 року здобув вчене звання старшого наукового співробітника. 1964 року захистив докторську дисертацію «Антенно-фідеральні пристрої і техніка СВЧ»[4]. У 1963–1966 був завідувачем лабораторією антен і радіоастрономічної апаратури, потім з 1966 – завідувачем відділу радіо­астрономічних антен і радіоапаратури[3]. 1971 року отримав вчене звання професора[4].

З 1985[4][5] або 1986[3] року працював в Радіоастрономічному інституті НАН України. До 2000 року був завідувачем відділу декаметрових радіотелескопів і інтерферометрів, потім в 2000-2011 роках працював в тому ж відділі старшим науковим співробітником[3].

Викладав загальні і спеціальні курси в Харківському національному університеті радіоелектроніки[4].

Наукові результати

У 1949—1959 роках Мень досліджував поширення радіохвиль над морською поверхнею з ціллю підвищення точності та чутливості радіолокаторів. 1959 року переключився на дослідження в області декаметровій радіоастрономії[4].

Спільно з академіками Брауде, Литвиненком і Коноваленком провів велику дослідницьку роботу з вимірювання низькочастотного космічного випромінювання різних об'єктів Всесвіту за допомогою радіотелескопа УТР-2 та створеного на його основі радіоінтерферометра УРАН. Зокрема, в міжзоряному середовищі вдалось виявити високозбуджені атоми з рекордними головними квантовими числами, більшими за 1000[4].

Мень і Брауде провели повний огляд дискретних джерел в декаметровому діапозоні в полосі зі схиленнями 50°<δ<60°[4].

Під керівництвом Меня було захищено 12 кандидатських і 2 докторських дисертації[4].

Відзнаки

Примітки

  1. ↑ Цикл праць «Розробка принципів наддалекої низькочастотної інтерферометрії, створення української мережі радіоінтерферометрів для космічних досліджень і спостереження на ній». Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки. Процитовано 12 квітня 2023.
  2. ↑ а б Президія НАУ України Постанова № 33 від 06.02.2008 р. «Про присудження Національною академією наук України премій імені видатних учених України за підсумками конкурсу 2007 р.» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18.11.2014. Процитовано 07.11.2010.
  3. ↑ а б в г д е А. Ю. Титаренко, А. П. Удовенко. Мень Анатолій Володимирович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. — Т. 20 : Медична — Мікоян. — 687 с. — ISBN 978-966-02-8346-6.
  4. ↑ а б в г д е ж и к л м н Мень Анатолій Володимирович (23.07.1927-23.08.2011). Ukrinian Virtual Observatory. Процитовано 8 квітня 2023.
  5. ↑ Мень Анатолій Володимирович (23.07.1927-23.08.2011). Національна академія наук України. Процитовано 8 квітня 2023.
  6. ↑ Указ Президента України від 10 грудня 1997 року № 1346/97 «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2001 року»

Посилання