Меморіал Слави і Пам'яті села Катеринівка
48°55′39″ пн. ш. 36°19′18″ сх. д. / 48.92750° пн. ш. 36.32167° сх. д. / 48.92750; 36.32167
Тип	пам'ятник
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Катеринівка, центр села
Автор проєкту	Фоменко
Будівник	Харківська скульптурна фабрика
Скульптор	Корольков
Матеріал	граніт, мармур, залізобетон
Встановлено	1990 рік
Меморіал Слави і Пам'яті (Катеринівка) (Україна)

Меморіал Слави і Пам'яті  села Катеринівка (Братська могила радянських воїнів) — меморіальний комплекс, встановлений на місці поховання воїнів, що під час Другої світової війни загинули за визволення села Катеринівка.^[1]

Братська могила занесена до переліку Пам'яток історії Лозівського району.

За даними облікової картки військового поховання, у братській могилі розміром 6х8 м знаходяться тіла 48 військовослужбовців, які загинули або померли від ран у січні-травні 1942 року, лютому-березні та вересні 1943 року на території села Катеринівка.^[2]

Після закінчення Другої світової війни на території сучасного села Катеринівка було виявлено дві братські могили загиблих воїнів: одну у селі Лозова (нині вулиця Першотравнева), другу – у селі Катеринівка (нині вулиця імені Г.С.Могильченка).^[3]

На початку 50-х років тіла з обох братських могил було перепоховано в центрі села Катеринівка поблизу сільської ради та контори колгоспу імені Орджонікідзе.^[2]

Поховання було обгороджене парканом, обсаджене кленами, берестами та квітами. Пам’ятник зображав постать солдата з автоматом зі схиленою у скорботі непокритою головою. В постамент було вмуровано дошку з прізвищами похованих воїнів.^[4]

6 листопада 1990 року в Катеринівці відбулося урочисте відкриття Меморіалу Слави та Пам’яті. Право відкрити скульптурну групу було надане учасникам Другої світової війни, меморіальні плити з прізвищами загиблих воїнів відкрили ветерани 35-ї гвардійської дивізії, які 15 вересня 1943 року остаточно визволили Катеринівку від нацистських військ. Меморіальні плити з прізвищами мешканців Катеринівської сільської ради, які не повернулися з війни, відкрили вдови полеглих.^[5]

Меморіал Слави і Пам'яті знаходиться в центрі села Катеринівка, неподалік від сільського Будинку культури. Над братською могилою встановлено скульптурну композицію з трьох солдатських голів, які символізують співдружність повітряних сил, сухопутних військ та флоту. Перед нею – постамент для покладення квітів та Вічний вогонь. Поруч на гранітному постаменті встановлено дві чорні мармурові дошки з написом: «1941-1945. Довічна слава вам. Довічна пам’ять». Поруч з ними стоять три меморіальні плити, на яких викарбувано імена загиблих у боях за Катеринівку. Праворуч від скульптури розміщено 11 меморіальних плит з прізвищами катеринівців, які загинули чи зникли безвісти на фронтах Другої світової війни.^[6].

Композицію меморіалу завершує танк Т-54, встановлений на честь уродженця Катеринівки, видатного танкового конструктора Миколи Олексійовича Кучеренка.^[7]

Поруч з меморіалом росте березовий сквер, щороку висаджуються квіти. В урочисті та пам’ятні дні на Меморіалі Слави та Пам'яті проходять мітинги з покладанням квітів, районні заходи, обласні естафети пам'яті.^[8] Згідно з традиціями села Катеринівка сюди приносять квіти молодята після обряду одруження, учні Катеринівського ліцею після святкових лінійок у День знань та День останнього дзвоника, а також випускники ліцею перед початком випускного вечора. Під час урочистих заходів старшокласники несуть тут Почесну варту. ^[9]

• 
  Меморіал Слави і Пам’яті села Катеринівка
• 
  Меморіал Слави і Пам’яті села Катеринівка
• 
  Меморіал Слави і Пам’яті села Катеринівка
• 
  Меморіал Слави і Пам’яті села Катеринівка

Танк Т-54 на Меморіалі Слави і Пам'яті села Катеринівка встановлено на честь відомого танкового конструктора Миколи Олексійовича Кучеренка, який народився у селі Катеринівка. На бетонному постаменті розміщено пам’ятну дошку з написом «Миколі Олексійовичу Кучеренку – нашому земляку, одному з творців танка Т-34».^[10]

Встановленню танка Т-54 у Катеринівці сприяла дочка Миколи Олексійовича Кучеренка, відома письменниця Лариса Васильєва, авторка книг "Книга об отце" та "Николай Кучеренко. Пятьдесят лет в битве за танки СССР". На честь відкриття меморіалу Л.М.Васильєва надіслала катеринівцям вітальний лист зі словами вдячності за збереження пам'яті про батька.^[11]

• 
  Танк Т-54 (01)
• 
  Танк Т-54 (02)
• 
  Танк Т-54 (03)

На час відкриття меморіалу було відомо 26 прізвищ загиблих, 22 залишалися невідомими.^[6]. На сьогодні встановлено прізвища всіх 48 воїнів, похованих у братській могилі села Катеринівка.^{[12] [13]}

На 11 меморіальних плитах викарбувано прізвища 264 мешканців Катеринівської сільської ради (на той час до неї входили села Катеринівка та Світловщина), які загинули чи пропали безвісти у роки Другої світової війни.^{[6] [14]}

• 
  Не повернулися з війни 01
• 
  Не повернулися з війни 02
• 
  Не повернулися з війни 03
• 
  Не повернулися з війни 04
• 
  Не повернулися з війни 05
• 
  Не повернулися з війни 06
• 
  Не повернулися з війни 07
• 
  Не повернулися з війни 08
• 
  Не повернулися з війни 09
• 
  Не повернулися з війни 10
• 
  Не повернулися з війни 11
• 
  Не повернулися з війни 12
• 
  Не повернулися з війни 13

• Клименко Михайло Григорович. 1908 р.н. с. Катеринівка. Партизан. Пропав без вісті 1.04.1942.^[15]

• Марецький Василь Петрович, с. Катеринівка. Розстріляний 16 березня 1943 року за ухилення від примусової евакуації.^[16]

• Нечитайленко Олександр Якович, с. Катеринівка. Голова Катеринівської сільської ради. Розстріляний у червні 1942 року.^[17]

• Свергуненко Петро Самійлович, с. Катеринівка. Працівник колгоспу імені Орджонікідзе. Заарештований влітку 1942 року, відправлений до Харкова, у в'язницю СД на Раднаркомівській вулиці. Розстріляний того ж року.^{[18] [19]}

• Червонець Лука Іванович, с. Катеринівка. Інструктор Лозівського райвиконкому, член розвідувально-диверсійної групи Радкевича. У грудні 1941 року під час виконання завдання щодо порушення зв’язку між Лозовою і Слов'янськом був поранений, схоплений ворогами і на початку 1942 року розстріляний.^[20]