Медве́жанка — село в Україні , у Довжанській міській громаді Довжанського району Луганської області . Населення становить 1012 осіб.
Знаходиться на тимчасово окупованій території України .
Географічні координати : 48°10' пн. ш. 39°31' сх. д. Часовий пояс — UTC+2 . Загальна площа села — 84,3 км².
Село розташоване у східній частині Донбасу за 30 км від міста Довжанська . Найближча залізнична станція — Довжанська , за 30 км.
Засноване 1800 року як слобода Медвежанка на річці Медвежій . З 1953 року має статус села.
Під час Другої світової війни участь у бойових діях брали 232 місцевих жителя, з них 103 загинуло, 197 осіб нагороджені орденами і медалями[ 1]
У 1950-х роках до складу Медвежанки увійшло село Бородіно.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», увійшло до складу Довжанської міської громади.[ 2]
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишніх Довжанського (1938—2020) та Сорокинського районів, увійшло до складу новоутвореного Довжанського району [ 3]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 985 осіб, з яких 479 чоловіків та 506 жінок.[ 4]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1001 особа.[ 5]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[ 6]
У селі працює загальноосвітня школа I—ІІІ ступенів, клуб, ясла-садок «Сонечко» і амбулаторія.
Неподалік від села розташований ботанічний заказник місцевого значення «Ведмежанський» .[ 7]
Також на території села є братська могила загиблих радянських воїнів.
↑ История Городов и Сёл. Медвежанка [Архівовано 10 березня 2014 у Wayback Machine .] (рос.) ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022 .↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Луганська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)) . database.ukrcensus.gov.ua . Банк даних Державної служби статистики України .↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Луганська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)) . database.ukrcensus.gov.ua . Банк даних Державної служби статистики України .↑ Розподіл населення за рідною мовою, Луганська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)) . database.ukrcensus.gov.ua . Банк даних Державної служби статистики України .↑ Природно-заповідний фонд Луганської області //О. А. Арапов, Т. В. Сова, В. Б. Фєрєнц. О. Ю. Іванченко. Довідник. — 2-е вид. доп. перер. — Луганська: ВАТ «ЛОД». — 168 с., стор. 86 (PDF) . Архів оригіналу (PDF) за 15 жовтня 2013. Процитовано 7 жовтня 2013 .
Высоцкий В. И. Исторические аспекты топононимов Луганщины. — Луганск, 2003. 196 с.Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область . — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — 939 с.
Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9
