Мачігенга (народ)

Про мову див. Мачігенга (мова).
Фотографія жінки-мачігенга у традиційному одязі у Перу, провінці Пангоа.

Мачігенга (Мацігенка, Мацігенга[A 1]) — індіанці, що живуть у джунглях на височині на східних схилах Анд та в межах джунглів Амазонської низовини на південному сході Перу. У 2020 році їх налічувалось приблизно 18 000 осіб. Раніше вони були мисливцями і збирачами, але нині більшість веде осілий сільськогосподарський образ життя. Здебільшого вирощують маніок, маїс, банани, із часом також стали вирощувати товарні культури: каву, какао. У минулому, основним джерелом білка для них були пекарі та мавпи, але нині цих тварин стало значно менше через іміграцію у високогірні регіони та експлуатацію родовищ газу Камісея[en], тому для мачігенга цю роль стала відігравати риба[1]. Мачігенга прагнуть бути самодостатніми у вирощуванні їжі, що можливо завдяки великим обсягам доступної їм землі та відсутності конфліктів з іншими народами чи племенами[2].

Культура

У більшості мачігенга немає особистих імен. Члени однієї групи звертаються одне до одного за допомогою слів на позначення спорідненості (як батько, брат, мати), а до людей з інших груп чи племен по їхніх іспанських іменах[3][4].

Більшість мачігенга в наш час є християнами (переважно католики), втім серед них все одно побутують анімістські вірування. Вони вірять, що духи і демони впливають на щоденне життя, в той час як боги-творці не втручаються у світ, та що люди їм байдужі. Шамани в минулому відігравали важливу роль у суспільстві, проте в наш час вони менш значимі та деякі їхні функції перейняли цілителі.

Хоч мачігенга і вміють користуватись цілющими травами, вони вразливі до нових інфекційних захворювань із зовнішнього світу. Тим не менш, більшість з них не зачепила пандемія COVID-19.

Традиційний одяг мачігенга — в'язані жінками туніки, що в місцевому іспанському діалекті зветься cushmas, із трикутним вирізом для чоловіків та прямим для жінок[5]. Вони роблять хати з пальм: пальмові стовбури використовуються як каркас, листя — як дах[5]. Грамотність серед осілих груп варіюється між 30 % та 60 %.[6] Кожною базованою на спорідненості групою керує самопроголошений «голова»[5].

Сімейне життя

Раніше жінки одружувались приблизно у 16 років, проте нині вони одружуються дещо пізніше. Жінки в середньому вагітніють по 8—10 разів. Як і в багатьох інших індіанців, смертність новонароджених висока. У перші роки шлюбні стосунки часто нестабільні та часто трапляються розлучення. У мачігенга, чоловіки переїжджають жити до жінки, з якою одружуються, та живуть у її батьків. На початку стосунків вони створюють садок та починають будувати дім неподалік від батьків жінки. Це означає, що стосунки між матерями та доньками міцні, у той час як чоловіки, що приходять до сім'ї з інших родів, можуть розглядатись як вразливіші.[7]

Мова

Мова мацігенка належить до групи Кампа сім'ї аравацьких мов, та нею в Перу розмовляють приблизно 12 000 осіб[6][8]. Є декілька діалектів мацігенка: верхньої Урубамба, нижньої Урумамба, регіону Ману, а також Нанті, який дехто вважає окремою мовою, але мачігенга вважають Нанті діалектом своєї мови.

Див. також: Номацігенга

Див. також

Коментарі

  1. ↑ Неправильна назва «Мачігенга» з'явилась через телепередачу BBC Living with the Machigenga, що транслювалась у 2009 та 2010, та була сильно розкритикована у Anthropology News, May 2011; див. також: TV series about Amazonian tribe accused of faking scenes.

Примітки

  1. ↑ Rosengren, D. 'Los Matsigenka', in Guía Etnográfica de la Alta Amazonía, ed. by Santos-Granero, F. and F. Barclay (2004)
  2. ↑ Johnson, Allen (1983), Machiguenga Gardens, Adaptive Responses of Native Amazonians, Elsevier, с. 29—63, doi:10.1016/b978-0-12-321250-4.50006-3, ISBN 9780123212504, процитовано 31 березня 2023
  3. ↑ Snell, Wayne W. (1964). Kinship Relations in Machiguenga, pp. 17-25.
  4. ↑ Johnson, Allen W. Families of the Forest: The Matsigenka Indians of the Peruvian Amazon. University of California Press, 2003. pp. 9-10. Retrieved from Google Books on April 1, 2012. ISBN 978-0-520-23242-6.
  5. ↑ а б в CERT (2008). Machiguenga Indians. Christian Emergency Relief Team. Архів оригіналу за 19 листопада 2008. Процитовано 14 січня 2009.
  6. ↑ а б Gordon, Raymond G., Jr. (ред.). Ethnologue: Languages of the World, Fifteenth edition. SIL International. Процитовано 14 січня 2009.
  7. ↑ Rosengren, Dan (2017). «Marriage Matsigenka Style: Some Critical Reflections of Marriage Practices», pp. 15-35, in Valentine, P., S. Beckerman, and C. Alès "The Anthropology of Marriage in Lowland South America. [University Press of Florida].
  8. ↑ Native Languages of the Americas (2007). Machiguenga Indian Language. native-languages.org. Процитовано 14 січня 2009.

Rosegren, D. 2004. 'Los Matsigenka', in Guía Etnográfica de la Alta Amazonía, in Guía Etnográfica de la Alta Amazonía pp. 1-157, ed. by Santos-Granero, F. and F. Barclay. Balboa: Smithsonian Tropical Research Institute, and Lima: Instituto Frances de Estudios Andinos.

Rosengren, D. 2017. 'Marriage Matsigenka Style: Some Critical Reflections of Marriage Practices', pp. 15-35, in Valentine, P., S. Beckerman, and C. Alès "The Anthropology of Marriage in Lowland South America. [University Press of Florida]

Література

  • The Storyteller (1987), novel by Mario Vargas Llosa that includes recounting of Machiguenga cosmology.
  • Baksh, M. (1990) Time Allocation among the Machiguenga of Camana (Peru). New Haven, CT: HRAF Press.
  • Campbell, Lyle. (1997). American Indian Languages: The historical linguistics of Native America. New York: Oxford University Press. ISBN 0-19-509427-1.
  • Deyermenjian, G. (1988) Land Rights, Cultural Survival and Innovation among Indigenous Peoples of the Western Amazon Basin: The Case of the Machiguenga. Master's Thesis, Clark University, International Development Dept.
  • Henrich J et al. (2005) « 'Economic man' in cross-cultural perspective: Behavioral experiments in 15 small-scale societies», Behavioral and Brain Sciences 28:795-+
  • Ohl, J. 2004. The economy of the Matsigenka — ecotourism as a chance for sustainable development?, Ph.D. thesis, University of Greifswald, Greifswald.
  • Ohl, J. 2004, El eco-turismo como opportunidad para un desarrollo sostenible? Eschborn, Germany, Deutsche Gesellschaft fur Technische Zusammenarbeit (GTZ) GmbH.
  • Ohl, J., A. Wezel, G. H. Shepard Jr., and D. W. Yu. 2007. "Swidden agriculture in a human-inhabited protected area: The Matsigenka native communities of Manu National Park, Peru, " in Environment, Development, and Sustainability
  • Ohl-Schacherer, J., G. H. Shepard Jr., H. Kaplan, C. A. Peres, T. Levi, and D. W. Yu. 2007. «The sustainability of subsistence hunting by Matsigenka native communities in Manu National Park, Peru», Conservation Biology 21:1174–1185.
  • Ohl-Schacherer, J., E. Mannigel, C. Kirkby, G. H. Shepard Jr, and D. W. Yu. 2008. «Indigenous ecotourism in the Amazon: A case study of „Casa Matsiguenka“ in Manu National Park, Peru», Environmental Conservation.
  • Solís Fonseca, Gustavo. (2003). Lenguas en la amazonía peruana, Lima: edición por demanda.
  • Pancorbo, Luis: Río de América, Laertes. Barcelona, 2003.
  • Shepard GH (1997) «Noun classification and ethnozoological classification in Machiguenga, an Arawakan language of the Peruvian Amazon», The Journal of Amazonian Languages 1:20–57
  • Shepard G (1997) «Monkey hunting with the Machiguenga: medicine, magic, ecology and mythology», paper presented at the American Anthropological Association Meetings
  • Shepard GH (1998) «Psychoactive plants and ethnopsychiatric medicines of the Matsigenka», Journal of Psychoactive Drugs 30:321-332
  • Shepard GH (1999) «Resource use and ecology of the Matsigenka of the eastern slopes of the Cordillera Vilcabamba», In: Schulenberg TS (ed) A Rapid Biological Assessment of the Northern Cordillera Vilcabamba, Peru, vol RAP Working Papers No. 11. Conservation International, Washington, DC
  • Shepard GH (1999) Pharmacognosy and the Senses in two Amazonian Societies. In: Department of Anthropology. University of California, Berkeley
  • Shepard GH (1999) «Shamanism and diversity: A Matsigenka perspective», In: Posey DA (ed) Cultural and Spiritual Values of Biodiversity, vol U.N.E.P. Global Biodiversity Assessment, Vol 2. United Nations Environmental Programme and Intermediate Technology Publications, London, pp 93–95
  • Shepard GH, Rummenhoeller K (2000) «Paraiso para quem? Populções indígenas e o Parque Nacional do Manu (Peru)». In: XXII Reunião Brasileira de Antropologia. Fórum de Pesquisa 3: «Conflitos Socioambientais e Unidades de Conservação», Brasília, Brasil
  • Shepard GH, Yu DW, Lizarralde M, Italiano M (2001) «Rain forest habitat classification among the Matsigenka of the Peruvian Amazon», Journal of Ethnobiology 21:1–38
  • Shepard GH, Yu DW (2001) «Verificación etnobotánica de imágenes de satélite: La intersección de conocimientos tradicionales y cientifícos», Debate Agrario 33:19–24
  • Shepard GH, Chicchón A (2001) «Resource use and ecology of the Matsigenka of the eastern slopes of the Cordillera Vilcabamba», In: Alonso LEea (ed) Social and Biological Assessments of the Cordillera de Vilcabamba, Peru. Conservation International, Washington, DC, pp 164—174
  • Shepard GH (2002) Primates in Matsigenka subsistence and worldview. In: Fuentes A, Wolfe L (eds) Primates face to face. Cambridge University Press, Cambridge, pp 101—136
  • Shepard GH, Yu DW (2002) «Vanishing Cultures» (Comment). New York Review of Books 50:92
  • Shepard GH, Yu DW, Nelson B, Lizarralde M, Italiano M (2004) «Ethnobotanical Ground-Truthing and Forest Diversity in the Western Amazon», In: Maffi L, Carlson T, López-Zent E (eds) Ethnobotany and conservation of biocultural diversity, New York Botanical Gardens (Advances in Economic Botany), New York
  • Shepard GH (August 1998.) «Uncontacted native groups and petrochemical exploration in the Peruvian Amazon», In: International Society for Anthropological and Ethnological Sciences (ICAES) Conference, Williamsburg, VA
  • Shepard GH, Rummenhoeller K, Ohl J, Yu DW (in press) «Trouble in paradise: indigenous populations, anthropological policies, and biodiversity conservation in Manu National Park, Peru», Journal of Sustainable Forestry
  • Yu DW, Shepard GH (1998) «Is beauty in the eye of the beholder?», Nature 396:321-322
  • Yu DW, Shepard GH (1999) «The mystery of female beauty», Nature 399:216
  • Yu DW, Proulx SM, Shepard GH (2008) «Masculinity, marriage, and the paradox of the lek», In: Swami V, Furnham A (eds) The Body Beautiful, Palgrave Macmillan, New York, pp 88–107

Посилання