За необхідності з'єднати басейни Сени і Рейна 1780 року Людовіком XVI було доручено спроектувати канал, який буде задовольняти цю вимогу. Проте сам проект був розроблений тільки в 1826 році інженером-будівельником мостів і доріг Барнабо Бріссона (фр.Barnabé Brisson). Будівництво під управлінням інженера Шарля-Етьєна Колліньон (фр.Charles-Étienne Collignon) було розпочато в 1838 році, і закінчилося тільки в 1853 році. Першою метою будівництва каналу було з'єднати Париж з Ельзасом і Рейном на півночі Франції і Німеччиною, а в поєднанні з іншими каналами Марни, Марна-Рейн дозволяє здійснювати перевезення між Парижем і східною Францією.
Канал активно використовувався для транспортування вантажів (будівельний камінь, залізна руда, вугілля, сталь.
Канал Марна-Рейн має довжину 313 кілометрів і призначений для малих суден, чиї максимальні параметри в довжину — 38,5 м, в ширину — 5,0 м, осадка — 2,2 м, а висота над рівнем води — 3,5 м.
Канал має 154 судноплавних шлюз, два з яких розташовані на Мозелі (спочатку канал мав 178 шлюзів і 3 тунелі. Основні точки і порти, через які проходить канал Марна-Рейн:
тунель Mauvages (фр.Tunnel de Mauvages), побудований з 1841 року по 1846 рік, має довжину 4877 метрів (діаметр — 5,3 м), і оснащений електричним буксиром (буксирування відбувається 4 рази на день, по 2 рази в кожному напрямку);
тунель Foug — 867 метрів (всього між двома тунелями 12 шлюзів);