PROFILPELAJAR.COM

Вітольд Манастирський
Вітольд Манастирський
При народженні	Вітольд Антонович Манастирський
Народження	11 січня 1915; Львів, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорська імперія , тепер Україна
Смерть	23 червня 1992 (77 років)
	Львів, Україна
Поховання	Личаківський цвинтар
Національність	українець
Країна	Австро-Угорщина → II Польська Республіка → СРСР → Україна
Жанр	малярство, графіка
Навчання	Варшавська академія мистецтв
Діяльність	графік, художник, педагог
Напрямок	постімпресіонізм
Відомі учні	Лисик Євген Микитович, Мисько Еммануїл Петрович, Кипріян Мирон Володимирович, Жиліна Маргарита Павлівна, Вігеріна Ада Петрівна, Литовченко Іван Семенович, Михайлюк Володимир Якович, Пушкаш Ласло Ласлович, Ламах Аліна Миколаївна, Грибанова Маргарита Миколаївна, Винницька Ірина Гнатівна, Мороз Тамара Василівна, Кочевська Міра Петрівна, Карась Валерій Юрійович, Корженко Вадим Анатолійович, Андрущенко Микола Дмитрович, Максисько Теофіл Степанович, Луцик Володимир Васильович, Дуфанець Олексій Федорович, Вихованська Галина Євстахівна, Нікуліна-Холоменюк Валентина Іванівна, Галицький Богдан Іванович, Глущук Федір Тимофійович, Никаноров Віктор Федорович, Онищенко Сергій Степанович, Віцько Іван Михайлович, Гришин Сергій Іванович, Кристопчук Микола Антонович і Домнич Анатолій Трохимович
Батько	Манастирський Антін Іванович
Нагороди
	Манастирський Вітольд Антонович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Манастирський.

Не плутати з Манастирський Витовт Іванович.

Віто́льд (Витовт) Анто́нович Манасти́рський (11 січня 1915 — 23 червня 1992) — український художник, живописець, графік, педагог.

Життєпис

В. Манастирський народився у Львові в родині українського художника Антона Івановича Манастирського, народного художника УРСР. Батько був першим учителем в улюбленому занятті сина. Початкову художню освіту Вітольд Антонович здобув у Львівській художній школі (1929—1934 рр.), а завершував навчання у Варшавській академії мистецтв (1935—1939 рр.).

Був учасником багатьох обласних, міжобласних, зональних, республіканських, всесоюзних та міжнародних виставок. Митець поєднував активну творчу працю з громадською та педагогічною діяльністю. Він неодноразово обирався членом республіканського правління Спілки художників України. У 1939—1948 рр. викладав рисунок і живопис у Львівському художньо-промисловому училищі (тепер Училище прикладного мистецтва ім. І. Труша). З дня відкриття Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва (з 1947 р.) Манастирський обіймав у ньому посаду викладача кафедри рисунка, з 1954 р. — доцента, а з 1968 р. — професора. З 1974 р. завідував кафедрою живопису. У 1975 р. митцеві надано почесне звання заслуженого діяча мистецтв Української PCP.

Помер 23 червня 1992 року, похований на Личаківському цвинтарі, поле № 5^[2].

Про творчість Вітольда Манастирського

Навчаючись у Кракові, Вітольд Манастирський запозичив деякі технічні засоби постімпресіоністів, зокрема дрібний роздільний мазок чистих тонів фарб, покладених на білий ґрунт полотна малим округлим колонковим пензлем; у більшій чи меншій мірі він використовуватиме їх до 60-х років. Митець однаково плідно працює в побутовій картині, портреті, пейзажі, натюрморті. У своїх творах він оспівує красу рідного Прикарпаття, життя його людей, втілює образи своїх сучасників, людей праці: робітників, селян, діячів науки та культури. До числа найвідоміших творів художника належать: «Гурток гуцульських народних музик» (1951), «Портрет народного художника УРСР А. І. Манастирського» (1949), «Легінь» (1949), «Верховинка» (1960), «Пейзаж з Криворівні» (1956), «Долина Білої Тиси» (1961), «Весна на околиці Львова» (1962), «Гуцульський натюрморт» (1957), «Майстерня художника» (1956) тощо. Багато творів Манастирського експонуються в музеях і картинних галереях України.