Мамаді́ Сангаре́ (нар.4 грудня1982, Камсар, Гвінея) — український футболіст, гвінеєць за національністю. Грав на позиції захисника. Найбільш відомий виступами за ЦСКА (Київ), за яке провів майже сто матчів у першій лізі. Отримав українське громадянство 2005 року.
Народився в місті Камсар, що розташоване на заході Гвінеї на узбережжі Атлантичного океану. Закінчив ліцей, потім переїхав до столиці Конакрі, де почав кар'єру в клубі АС «Калум Стар», провівши там півроку.
22 січня2001 року разом з двома іншими гвінейськими футболістами прибув до України на оглядини на запрошення селекціонерів ЦСКА (Київ)[3], але з них тільки Мамаду Сангаре зумів пристосуватися до нових кліматичних умов і залишився в команді.
Влітку 2006 року перейшов до молдовського «Ністру» (Атаки). У сезоні 2006/07 посів з командою 3-є місце в чемпіонаті Молдови, що дозволило наступного сезону виступати в Кубку УЄФА, де провів 2 гри[4]. 2008 рік провів у команді Першої ліги «Десна» (Чернігів), за яку провів в чемпіонаті 31 гру.
У лютому 2009 року був на тренувальних зборах у Туреччині з ПФК «Олександрія»[5], але в березні того ж року підписав контракт з казахським «Атирау»[6].
Допоміг «Атирау» виграти перший в історії клубу Кубок Казахстану 2009 року, за підсумками сезону увійшов до символічної збірної чемпіонату Казахстану за версією газети «Sport&KS» на позиції «правий центральний захисник». Фахівці відзначали хорошу гру головою, чіпкість, надійність і добрий тактичний вишкіл центрального захисника[7].
На початку 2010 року підписав угоду з прем'єрліговою «Таврією» (Сімферополь) на 1 рік[8], але не зумів пробитися до основного складу, провівши 11 матчів у молодіжній першості. Незважваючи на це був у заявці на фінал Кубка України 2010 року, де його «Таврія» обіграла донецький «Металург», проте Мамаді на поле не вийшов.
Влітку 2010 року отримав статус вільного агента[9] певний час був на перегляді у «Севастополі»[10], першу половину сезону 2010/11 провів у першоліговому «Львові», але взимку через фінансові негаразди разом з низкою інших гравців покинув клуб.
На почату 2012 року підписав контракт з друголіговим хмельницьким «Динамо»[12], в якому виступав до кінця сезону, після чого став виступати за казахстанський клуб «Астана-1964».
Познайомився з майбутньою дружиною на 6-ий день після приїзду до України — 28 січня 2001 року в київському кафе. Олена була воротарем гандбольного клубу «Нафкомакадемія» (Ірпінь), що тренувався на базі київського ЦСКА[13]. У 2004 році в них народилася донька Ніколь-Міріам, а 2005 року пара одружилася. У День молоді 26 червня 2005 молодят особисто привітав президент України Віктор Ющенко[14]. У серпні 2013 року одружився вдруге з гвінейкою. При цьому, за словами самого Мамаді, з Оленою офіційно вони не розлучилися.
Цікаві факти
Улюблений номер на полі — 44. Під цим номером він грав за «Десну», «Ністру», «Атирау», «Таврії» та «Авангарді»[15].
