Макс Фремерей (нім. Max Fremerey; 5 травня 1889, Кельн — 20 вересня 1968, Крюн) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Біографія
21 березня 1910 року вступив в армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 6 жовтня 1936 року — командир 17-го кавалерійського полку. З 1 травня 1939 року — вищий кавалерійський офіцер 3. З 26 серпня 1939 року — командир 480-го піхотного полку, з 26 жовтня 1940 року — 18-ї стрілецької бригади, з 20 вересня 1941 року — 29-ї піхотної дивізії. Учасник битви за Москву і Сталінградської битви. 25 вересня 1942 року відправлений в резерв ОКГ. З 15 січня 1943 року — військовий комендант Ганновера. З 30 вересня 1943 по 30 квітня 1944 року — командир 155-ї танкової дивізії, з 20 травня 1944 року — 233-ї резервної танкової дивізії. 8 травня 1945 року взятий в полон союзниками. В липні 1947 року звільнений. Був активним членом різних ветеранських організацій, в першу чергу — Товариства 17-го кавалерійського полку.
Звання
Нагороди
Література
- Wolf Keilig: Das deutsche Heer 1939 – 1945. Gliederung, Einsatz, Stellenbesetzung. Band 3, Podzun, Bad Nauheim 1956, S. 91.
- Samuel W. Mitcham Jr: The Panzer Legions: A guide to the German Army Tank Divisions of WWII and Their Commanders, Stackpole Military History, 2007, ISBN 978-0811733533, S. 208.
Посилання